До японської столиці з’їхалися чільні урядовці, фінансисти й керівники національних банків на щорічну зустріч рад директорів Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Але у Токіо на фінансові та економічні питання, які обговорюють учасники, наклалася ще й регіональна гостра регіональна проблема – територіальна суперечка між Японією та Китаєм.
 
 Китай та Японія не можуть зараз повноцінно співпрацювати через суперечку за острови у Південнокитайському морі, які Японія називає Сенкаку, а Китай – Дяоюй.
 
 Це виглядає єдиною причиною, чому голова центрального банку Китаю Чжоу Сяочуань відмовився приїхати до Токіо для участі в зустрічі МВФ та Світового Банку. Китайську делегацію очолить нижчий за рангом посадовець.
 
 Попри це, Міжнародний валютний фонд вважає, що справжня загроза для світової економіки зараз походить не з далекосхідного регіону, а саме з розвинених країн: з Європи та зі США.
 
 Епіцентр – Європа
 
 «Єврозона склала архітектурний проект, але зараз їй треба власне звести будинок, упровадити те, що вони заявили. Якщо ні, то європейці можуть повернутися до неприємностей, які ми пережили нещодавно. Інша проблема – фінансове урвище США», – сказав журналістам на зустрічі головний економіст МВФ Олів’є Бланшар.    
 
 Із Токіо повідомляють, що директор МВФ Крістін Лаґард назвала дії Японії та Китаю дитячістю.
 
 Значно серйознішою проблемою для Японії, наприклад, є велетенський тягар внутрішнього боргу, що вдвічі перевищує ВВП країни.
 
 Китай сподівається зберегти темпи зростання своєї економіки на рівні понад 7%, але якщо Європа та Америка не купуватимуть китайські товари, то Пекіну це буде важко досягти.
 
 Тим часом МВФ та Світовий банк вимагають від американців та європейців реформ, стверджуючи, що самими лише урізаннями бюджетних витрат і вливаннями позичених грошей економіку підштовхнути неможливо.