У молдавській столиці в п”ятницю відбудеться саміт ГУУАМ – міждержавної організації, до складу якої входять Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан та Молдова. Деякі експерти починають розглядати цю структуру, як своєрідну противагу Співдружності незалежних держав, яка свого часу утворилася на терені колишнього Радянського Союзу.

Ще кілька місяців тому на об”єднання ГУУАМ, яке існує, починаючи від 1997-го року, дивилися як на ”паперового тигра”. Занадто різними були інтереси країн, що входили до його складу. Нині, після політичних змін в Грузії та Україні, їхні президенти намагаються оживити співпрацю в рамках організації. Говорить грузинський державний лідер Міхаіл Саакашвілі:

”Коли ми говоримо про організацію ГУУАМ, то вона залишається не просто економічною організацією, а організацією нових демократичних країн на просторі колишнього СРСР. Це країни, які прямують у напрямку європейської інтеграції. У Європі немає місця для сепаратистів та злочинців, які нині створюють проблеми в Молдові і в Грузії. У Європі немає місця для беззаконня та насильства.”

Одна з цілей ГУУАМ під час її заснування полягала також у забезпеченні більшої економічної незалежності країн, які вирішили увійти до її складу. В Москві, яка розглядає чорноморський регіон як зону свого впливу, завжди насторожено ставилися до цієї організації. Зацікавленість регіоном останнім часом демонструє і Захід. Особливу активність проявляють США, які, як зауважив експерт з німецького Фонду науки та політики Уве Гальбах, переслідують тут геостратегічні та економічні цілі. Свідченням цьому є також участь у нинішньому саміті ГУУАМ в якості спостерігача американської делегації на чолі з головним радником з Євразії державного департаменту США Стівеном Манном. Цікаво, що самі члени ГУУАМ досі демонстрували досить обмежений інтерес до співпраці між собою в рамках цієї організації. Говорить Уве Гальбах:

”Починаючи від 1997-го року, колишні радянські респубілки все більше віддалялися одна від одної. Держави змінювали своє зовнішньополітичне спрямування. Наприклад, Молдова. Раніше вона дотримувалася чіткого проросійського курсу, і її фактично більше не можна було навіть вважати членом ГУУАМ. Лише торік зовнішня політика цієї країни зазнала радикальних змін. Отже, всередині ГУУАМ можна було побачити чимало постійних змін. Країни, які входять до неї, то йшли разом, то потім знову трималися осторонь.”

На думку експертів, нині з”явився реальний шанс реанімувати ГУУАМ, в чому, як складається враження, особливо зацікавлені Україна, Молдова та Грузія. Передусім йдеться про посилення співпраці в таких сферах, як енергетика, транспорт, полегшення товарообміну, але також про боротьбу із сепаратизмом. Так, головний біль у Грузії викликає Абхазія. А Молдові досі не вдалося розв”язати проблему Придністров”я. Уве Гальбах зауважує:

”Надзвичайно важливим фактором є сумнівна роль, яку відіграє Росія в цих конфліктах. Вона підтримує сепаратистські сили в Молдові, Грузії та певною мірою в Азербайджані, мається на увазі Нагорний Карабах. Це сприяло зростанню згуртованості між країнами. Найбільшу загрозу вони вбачають саме з російського боку.”

Водночас у Києві наголошують, що ГУУАМ в жодному разі не має антиросійської спрямованості, і, як заявив секретар Ради національної безпеки України Петро Порошенко, на ГУУАМ не можна дивитися як на альтернативу СНД. Більше того, він наголосив, що в цілій низці економічних проектів, які розглядатимуться в Кишиневі, вітатиметься участь російських підприємців. На думку експерта з німецького Фонду науки та політики Уве Гальбаха, внаслідок посилення саме економічної співпраці в рамках ГУУАМ у регіоні може виникнути якісно нова ситуація:

”У геополітичному сенсі йдеться про Чорноморський басейн, який згодом утворюватиме противагу Євразії, де домінує Росія. На мою думку, Чорноморський басейн, як частина Європи, набуде в майбутньому більшої ваги. І ще настане час, коли ГУУАМ відіграватиме тут важливу роль.”

Передусім маються на увазі транспортні шляхи та коридори, але також військові інтереси та інтереси в сфері безпеки. Не в останню чергу йдеться й про енергоносії – нафту та газ, оскільки через регіон проходять важливі трубопроводи, що поєднують, Центральну Азію, яка має величезні сировинні поклади, з Європою.