Після скандальних викриттів програм стеження та прослуховування, які веде Агентство національної безпеки (АНБ) у США гучніше лунають голоси за посилення контролю над діяльністю цієї розвідслужби. Зокрема, група конгресменів на чолі з республіканцем Джастіном Амашем пропонує накласти обмеження на прослуховування телефонних розмов та моніторинг інтернет-активності у випадках, де відсутні конкретні підозри у терористичній діяльності. У разі виявлення порушень пропонованих правил бюджет АНБ може бути скорочено. Документ містить і низку інших процедурних пропозицій, одначе всі вони стосуються діяльності АНБ лише на території США.

Білий дім – проти

Як повідомляється, адміністрація США вже виступила проти подібних нововведень, аргументуючи це тим, що послаблення функцій та повноважень розвідслужб неодмінно призведе до зростання вразливості країни до терористичних атак. В офіційній заяві Білого Дому наголошується, що президент Барак Обама вітає дебати з приводу зміцнення безпеки та захисту особистих даних американських громадян, але виступає проти спроб "поспішного демонтажу" контртерористичних програм.

Оглядачі, у свою чергу, прогнозують, що навіть у разі схвалення цих пропозицій Амаша в Конгресі, на рівні Сенату США документ навряд чи зустріне однозначну підтримку. Поки лише впливовий сенатор-демократ Гаррі Рід заявив про готовність розглянути подібні пропозиції.

Водночас впливова сенаторка-демократка і голова комісії Сенату з питань розвідки Дайан Файнштейн висловилася проти згаданих пропозицій, пояснивши, що подібні програми необхідні для боротьби з тероризмом. Крім того, додала сенаторка, ці програми вже перебувають під "суворим контролем".

Інформагенція dpa нагадує, що йдеться про перші дебати у Конгресі США після скандалу із викриттями шпигунських програм, з якими виступив колишній співробітник ЦРУ Едвард Сноуден. Досі про масштаби цієї діяльності розвідслужб США у світі знали значно менше. Відголоси скандалу швидко дісталися Європи, де американське АНБ також роками вело свою діяльність.

Допомога в прослуховуваннях

Зокрема, як повідомляє газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung, у Німеччині в збиранні інформації американським спецслужбам допомагав і телекомунікаційний гігант Deutsche Telekom. Існування спеціального контракту, датованого 2001-им роком, на надання подібних послуг офіційно підтвердив газеті речник концерну. "Без цього контракту ми б не могли розпочати комерційну діяльність у США", - пояснив представник концерну.

Водночас він запевнив, що здійснювався лише моніторинг розмов з американськими абонентами або ж розмов, які велися безпосередньо на території США. Розмови чи особисті дані німецьких абонентів до американських розвідслужб не потрапляли і є захищеними, додав він.

Речник Deutsche Telekom повідомив, що подібні угоди про співпрацю концерн має і зі спецслужбами інших країн, одначе не став уточнювати про які держави йдеться.