Зростання цін на електроенергію, нерівність в оплаті праці, криза у Сирії та навіть всиновлення дітей одностатевими парами - у розпал передвиборчої кампанії до Бундестагу, яких тільки тем не порушували кандидати у розмовах з виборцями. Про Україну ж публічно не було сказано, здається, ні слова. Та це не означає, що про відносини з Києвом у Німеччині на час виборів забули. Принаймні не у владних коридорах. "Ще ніколи про Україну так багато не говорили в Москві та в європейських столицях", - писала днями впливова Süddeutsche Zeіtung.

Провідний експерт берлінського філіалу Фонду Маршалла Йорг Форбріг проаналізував програмні документи та попередні заяви представників партій, що йдуть на вибори до Бундестагу. Він переконаний: генеральна лінія зовнішньої політики в усіх партій вельми тотожна: представники усіх головних політичних сил Німеччини послідовно висловлюються на підтримку реформ та демократії в Україні. Різниця ж у нюансах. "Зовнішньополітична програма, в тому числі й те, що стосується взаємовідносин із країнами Східної Європи, набагато детальніше прописана в документах християнських демократів. Принаймні, це стає помітним, якщо порівнювати їх з документами СДПН", - зауважив Форбріг у розмові з DW.

Аналітик пояснює це просто: політична сила, яка перебуває при владі мусить гнучко реагувати на актуальні виклики і знаходити відповіді на складні політичні питання. "Водночас опозиції не обов'язково цього робити в таких же масштабах. Надто коли опитування пророчать їм подальше перебування у лавах опозиції", - пояснює Форбріг.

Експерт берлінського фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт, у свою чергу, вказує на те, що на практиці принципи східноєвропейської політики екс-канцлера від СДПН Герхарда Шредера та чинної канцлерки від християнських демократів Анґели Меркель, зрештою, мало відрізнялися, навіть попри наявність близьких та приязних контактів Шредера та інших діячів з СДПН з російським керівництвом. "Німецькі політики і надалі споглядають на події в Україні частково через призму Росії", - констатує Стюарт. За її словами, цей "геополітичний момент" має великий вплив на ухвалення рішень у Німеччині.

Загалом, опитані DW аналітики переконані, що подальший настрій у відносинах Берліна з Києвом залежатиме не стільки від розкладу сил у Бундестазі, скільки від дій самої України в дуже короткий проміжок часу. Адже до саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі, де очікується підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, залишилося якихось два місяці. "Які закони будуть ухвалені, які кроки будуть зроблені назустріч вимогам ЄС? Гадаю, у цьому сенсі все ще відкрито", - каже Стюарт.