Під час виборчої кампанії про політику говорили багато. Важливі проблеми урядовці відсували "на потім", і зрештою цієї осені накопичилося багато нагальних питань, які чекатимуть свого вирішення із приходом нового уряду. Особливо це стосується головної зовнішньополітичної теми, яку в останні тижні намагалися оминати.

Як бути далі з кризою в Єврозоні?

Очевидно, що у єврокризі настала лише перерва, і, швидше за все, вже невдовзі вона знову стане центральною темою новин. Хоча економічна ситуація у кризових європейських країнах почала поліпшуватися, але Греція, ймовірно, не зможе впоратися з проблемами самотужки.

Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле нещодавно визнав: "Для Греції доведеться розробити ще одну програму". Провідні економісти прогнозують, що до кінця року держави Євросоюзу повинні будуть ухвалювати нові пакети економічної допомоги – у тому числі і уряд ФРН.

Борговий бюджет: заощаджувати чи робити виборчі подарунки?

У Німеччині становище є кращим, ніж у більшості країн ЄС, економіка працює, податкові надходження як ніколи високі. І все ж німецька держава заборгувала понад 2,1 трильйона євро і продовжує щороку робити додаткові борги, оскільки її витрати перевищують надходження. Заборгованість існує і у багатьох федеральних земель, а окремі міста є повними банкрутами. Власне, усі партії хочуть змінити цей стан речей.

Тільки як цього досягти: більше заощаджувати чи підвищувати податки? СДПН та Зелені оголосили, що принаймні у людей, які багато заробляють, слід вимагати більше податків. ХДС та ВДП у жодному разі не допускають цього. Ангела Меркель сказала про це на теледуелі своєму конкурентові Пееру Штайнбрюку: "Податкові плани соціал-демократів і Зелених створюють небезпеку, що добре висхідне становище, яке ми маємо, погіршиться, а не покращиться". Водночас більшість партій хочуть витрачати більше грошей на свої улюблені проекти: ХДС, наприклад, на вищі пенсії матерям, СДПН та Зелені – на освіту та більше місць у дитсадках, Ліві – на більші соціальні виплати.

Більше справедливості – але як?

Одна з найбільш дискутованих тем – тема справедливості. На першому місці – справедливість в освіті. Кожна дитина повинна, власне, мати рівні шанси у житті. Але сьогодні такого у Німеччині немає. Учень з родини освічених батьків має вищі шанси отримати атестат зрілості, ніж дитина з неосвіченої родини.

Питання справедливої оплати праці – теж одне з найгостріших. "Є багато людей, які працюють кожен день, але отримують за це так мало, що не можуть із цього жити", - підкреслює кандидат від СДПН Пеер Штайнбрюк. Чи потрібна мінімальна зарплатня для всієї Німеччини, для всіх роботодавців?

Багато людей, крім того, нарікають на несправедливість німецької системи охорони здоров'я, оскільки пацієнтів із приватними медичними страховками обслуговують краще, ніж клієнтів державного медичного страхування. І кому оплачувати забезпечення старих та хворих, якщо дедалі більше населення похилого віку і дедалі менше молоді, яка сплачує внески до страхових кас? Це важливі питання, відповіді на які слід дати у наступні чотири роки новому урядові.

Енергія майбутнього: скільки їй можна коштувати?

Після того, як два роки тому в Німеччині проголосили так звану енергетичну реформу, багато що змінилося: 23 відсотки струму виробляють сонячні батареї, вітряки або біогазові установки. Планка поставлена дуже високо: до 2015 року ця частка має досягнути вже 35 відсотків. Однак бракує придатних ліній електропередачі, які б транспортували струм до місць його споживання.

"Нічого не зрушує з місця", - критикує енергореформу голова фракції соціал-демократів Франк-Вальтер Штайнмаєр. До того ж, за його словами, вона коштує громадянам чимраз більше: струм з енергії сонця та вітру частково фінансується за рахунок спеціальної надбавки, яку мусять платити споживачі струму. І чим більше екологічного струму буде вироблятися, тим більша ця надбавка.

Крім того, викликає обурення те, що окремі підприємства звільнені від сплати надбавки. Йдеться про найбільших споживачів енергії, яких держава мусить захищати з огляду на міжнародну конкуренцію.