Політична комісія Парламентської асамблеї Ради Європи буде займатися питаннями переслідування опозиції в країнах "кольорових революцій".

Голова російської делегації в ПАРЄ, голова комітету Державної думи у міжнародних справах Костянтин Косачев повідомив, що вранці у понеділок, 20 червня, на засіданні бюро ПАРЄ було ухвалено рішення не готувати спеціальної доповіді з питань, пов’язаних із переслідуванням опозиції в Україні, Грузії та Киргизстані, а передати вивчення цієї проблеми на рівень політкомісії.

"Ми подали на розгляд бюро проект резолюції, що пов’язаний із численними фактами переслідування опозиції в країнах, у яких перемогли так звані "кольорові революції", - повідомив Косачев по закінченню засідання бюро.

Він пояснив, що йдеться про Україну, Грузію та Киргизстан. За словами керівника делегації, цей проект резолюції передано "до відома" у комісію з політичних питань ПАРЄ й роботу над документом буде продовжено саме в рамках цієї комісії.

Виконання Росією зобов’язань, узятих перед вступом до Ради Європи, буде розглянуто на літній сесії Парламентської Асамблеї організації, що починається в понеділок, 20 червня. За даними прес-служби Ради Європи, серед основних аспектів "російського питання" також роль засобів масової інформації у висвітленні терактів.

Напередодні сесії російська сторона заявила, що не згодна з деякими положеннями проекту резолюції ПАРЄ щодо ситуації з правами людини й буде вимагати їхньої зміни. Зокрема, представників Росії не влаштовує критика так званого "посилення вертикалі влади" і зміни порядку обрання губернаторів.

У Держдумі знають про демократію

У травні Державна дума доручила російській делегації в ПАРЄ ініціювати розгляд у ПАРЄ питання про порушення демократичних норм в Україні. У заяві Держдуми "Про розвиток політичної ситуації в Україні", ухваленому в п’ятницю одноголосно без обговорення, зокрема, висловлено стурбованість у зв’язку "із численними фактами переслідувань представників політичної опозиції в Україні новою українською владою", арештом "визначних політичних і суспільних діячів, що привселюдно заявляли про свою незгоду з політикою української влади".

У заяві Держдуми також вказано на "спроби нового керівництва України встановити політичний та ідеологічний контроль над ЗМІ, зокрема недержавними, а також тиск на журналістів, котрі критикують представників влади, й на ЗМІ, що надають трибуни їхнім опонентам". Разом з тим російські парламентарії підтвердили свою готовність "незмінно дотримуватися курсу всебічної інтеграції й тісної міжпарламентської взаємодії у всьому спектрі російсько-українських відносин".

Цю заяву палата ухвалила направити президенту Росії Володимиру Путіну, президенту України Віктору Ющенку, а також до Верховної Ради України, до Міжпарламентської Асамблеї СНД, ПАРЄ, Парламентської Асамблеї ОБСЄ й Міжпарламентського союзу.

Київ знайшов недруга

В Україні заяву Державної думи Росії про порушення демократичних норм у державі називають недружнім актом і сподіваються на припинення таких дій російських парламентаріїв.

Про це сказано в коментарі прес-служби Міністерства закордонних справ України з приводу заяви Державної Думи РФ від 20 травня, у якому російській делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи доручено ініціювати розгляд у ПАРЄ питання про порушення демократичних норм в Україні.

МЗС зазначає, що "в Україні викликає стурбованість зросла активність тих політичних сил у Росії, які не бажають адекватно сприймати масштабну демократизацію нашого громадського життя", і заява Держдуми є одним із проявів таких настроїв.

Цю заяву "можна розцінити не інакше, як чергову спробу російського парламенту зменшити масштаби демократичних перетворень в Україні, ствердження й поширення верховенства права, поваги до прав і свобод людини як вищих цінностей суспільного розвитку", сказано в коментарі.

"Ще зовсім недавно за масовими фальсифікаціями народного волевиявлення минулим політичним режимом деякі російські депутати не тільки спокійно спостерігали. Вони відверто стали на бік тих в Україні, хто застосовував антидемократичну практику як норму громадського життя, а сьогодні називає себе "опозицією".

Зроблена Держдумою РФ заява є за своєю суттю перекручуванням фактів і демонстрацією підтримки саме таких політичних сил," - сказано в коментарі.

У МЗС підкреслюють, що перемога демократії в Україні була наслідком загальнонародного ненасильницького протесту проти масових порушень колишнім керівництвом держави фундаментальних прав і свобод людини, й успіхи нової України на шляху демократії належним чином оцінило світове товариство, зокрема Рада Європи.

Прес-служба висловлює подив, що російські парламентарії намагаються "знайти підтримку своїм своєрідним поданням про демократію саме в тих європейських інститутах, з боку яких не раз висловлено занепокоєння станом демократії в самій Росії".

"Українська сторона кваліфікує такі дії російських законодавців як недружній акт і висловлює сподівання, що їх буде припинено. В іншому разі прогрес у двосторонніх відносинах, мабуть, став би проблематичним," - зазначено у коментарі.

У ньому також підкреслено, що метою зовнішньої політики України є розвиток україно-російських відносин на принципах добросусідства, демократії й поваги до сучасних норм міждержавних відносин, і саме такий підхід, на думку українського МЗС, відповідає інтересам і сподіванням народів двох країн.

Верховна Рада не бажає залишатися осторонь

Заява Державної Думи Росії, що стосується внутрішньополітичної ситуації в Україні, не додасть динамізму двостороннім відносинам, і український парламент відповість адекватно, сказав спікер Верховної Ради Володимир Литвин.

Коментуючи заяву Держдуми РФ, Володимир Литвин сказав: "Якщо тільки сказати, що це втручання у внутрішні справи, то цього мало". "Чому періодично з’являються такі заяви - тому що ми дозволяємо це робити," - наголосив він, і заначив, що ще недавно були заяви з одного боку щодо оцінки діям тодішньої влади, а "вже вчора" з’явилися заяви з іншого боку щодо оцінок діям іншої влади. "Спочатку раділи одні, сьогодні радіють інші,"- зазначив В.Литвин.

"У нас немає відчуття того, що свої проблеми нашого внутрішнього розвитку ми повинні вирішувати у власному будинку власними силами, пошуком компромісу,"- наголосив він. "Ми дозволяємо давати нам оцінку ззовні," - сказав спікер, і додав, що, як правило, "повчають ті, кому ще є над чим працювати у власному будинку, зокрема й ми до цього вдаємося".

"Я вважаю, що тон і зміст заяви Державної Думи Російської Федерації не додасть динамізму нашим відносинам. Це не той інструмент, що потрібен для взаємин між нашими народами й країнами," - заявив Володимир Литвин.  "Думаю, що Верховна Рада, я в цьому переконаний, відреагує на такий крок адекватно,"- сказав спікер.