Західна преса детально висвітлює перебіг подій довкола української кризи. США погрожує Росії новими жорсткішими санкціям, у ЄС все відкладають до кінця цього тижня, очікуючи від Кремля хоча б якихось поступок в Україні. Але, як пишуть західні оглядачі, мирний план Порошенка не працює через повне несприйняття його у Москві. Адже Путін вимагає від Києва не лише припинення вогню, але й переговорів з лідерами сепаратистів та швидкого впровадження федералізації, відмови від асоціації з ЄС та інших поступок бойовикам у Луганську та Донецьку. Для цього Путін пропонує Заходу й Києву свого переговорника, проросійського тіньового політика з Києва Віктора Медведчука.
 
Впливова The Wall Street Journal інформує про тиск глави Кремля Володимира Путіна на Київ з вимогами до президента Порошенка щодо необхідності ведення переговорів з озброєними проросійськими сепаратистами у Луганську і Донецьку, швидкого впровадження в Україні широкої федералізації та відстрочення підписання Києвом економічної частини угоди про асоціацію з ЄС. Видання також наголошує, що Путін не зупиняється навіть перед нав’язуванням українській владі особи одного з головних переговорників між сепаратистами і Києвом, свого проросійського протеже, одіозного тіньового політика України Віктора Медведчука. The Wall Street Journal також цитує експертів, які кажуть, що президент України Петро Порошенко не бажає простого припинення боротьби з озброєними проросійськими силами у регіоні Донбасу, бо це призвело б тут до успіху Росії в її агресії в Україні, але й не може рішуче покінчити з сепаратистами, не наражаючись при цьому на відкриту агресію з боку режиму Путіна. Газета також зауважує, що Володимир Путін у телефонних розмовах у неділю з Франсуа Олландом та Анґелою Меркель так і не визнав, що саме проросійські озброєні сепаратисти порушують перемир’я та 15 пунктів з подолання української кризи, запропонованих Петром Порошенком. А ЄС, у свою чергу, нібито й підтримує план Порошенка, але всіляко відкладає нарощування санкцій проти Москви, котра не проявляє ніяких намірів сприяти припиненню війни на сході України і перекидає додаткові військові сили Росії до українських кордонів.
 
Польська Rzeczpospolita вважає, що мирний план президента України Петра Порошенка не знаходить підтримки в озброєних проросійських сил у Луганську і Донецьку, що демонструє всю нездоланність проблеми погодження інтересів Києва і Москви. Видання цитує також колишнього українського урядовця і політика Олега Рибачука, який запевняє, що Петро Порошенко не погодиться ні на відкладення плану інтеграції України з ЄС, ані на децентралізацію держави, яка б загрожувала нормальному її функціонуванні. «А у такому разі, – як сказав газеті з Варшави Олег Рибачук, – конфлікт на Сході України буде тривати довго». Газета з Польщі також наголошує, що внаслідок зволікання з жорсткими санкціям з боку Заходу щодо Москви та розпалювання Росією конфлікту на сході України є загроза у цілому плану реформ у державі, про який оголосив новий український президент Петро Порошенко.
 
Група європейських політиків на чолі з колишнім керівником Європейської комісії Жаком Делором оприлюднила на сторінках Financial Times листа, в якому закликають європейців і лідерів ЄС зробити серйозні висновки і зміни у загальноєвропейській політиці у зв’язку із наростанням агресії Росії в Україні та територіальних претензій Китаю у світі. Автори листа вважають, що ЄС має негайно переглянути скорочення свого військового бюджету, зміцнити незалежну європейську політику, щоб реально впливати на зміни в глобальному світі. Європейські політики, автори цього листа, вважають необхідним дійти в ЄС нарешті до розробки чіткої спільної політики щодо Росії, єдиної енергетичної позиції країн Європи та домогтися зростання ролі ЄС у вирішенні глобальних проблем, особливо шляхом швидкого створення й зміцнення наступальних трансатлантичних норм економіки й торгівлі. Інакше, як попереджають Жак Делор і його дев’ять колег з ЄС, до 2050 року у складі «Групи восьми», в результаті переміщення центру світу до Азійсько-Тихоокеанського регіону, може вже не бути європейського члена, коли старіюча Європа буде складати до цього часу лише 7 відсотків світового народонаселення.