Віце-президент американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень Хізер Конлі заявила, що влада Росії має намір отримати доступ до більшої частини корисних копалин в Арктиці.

За її словами, в останні декілька тижнів в Арктиці підвищилася активність російської армії. Москва розраховує на майбутнє, коли частина льодів Північного Льодовитого океану розтане і відкриється можливість підводного буріння на поки недоступній території, пише The Daily Beast.

Фахівець з безпеки в Арктиці з Університету Калгарі Роб Х'юберт, у свою чергу, вказав на двоїстість заполярних інтересів Росії. По-перше, вони пов'язані з ядерним потенціалом. «Якщо йдеться про ракети, розміщені на підводних човнах, то бази в околицях Мурманська куди більше осмислені», - сказав фахівець.

По-друге, Росія «вважає Арктику украй важливою з економічної точки зору». «На долю російського сегменту Арктики припадає 22% експорту Росії і 14% її ВВП», - сказав Х'юберт. У зв'язку з цим Росія «робить усе можливе для розвитку регіону, але на своїх умовах», відзначив він.

Одним із спірних питань між державами, кордон яких тягнеться уздовж арктичного континентального шельфу, являється питання, наскільки далеко від берегової лінії розташована межа шельфу. Найбільш активна суперечка навколо кордону підводного хребта Ломоносова розгорнулася між Росією і Канадою. Країна, чиї дані прийме ООН, отримає великий шматок морського дна для розробки надр.

Нагадаємо, в грудні минулого року Канада подала в ООН заявку на розширення свого континентального шельфу в Атлантичному океані на 1,2 млн кв. км. Одночасно Оттава повідомила Комісію ООН з кордонів континентального шельфу, що пізніше представить заявку, що включає претензії на частину морського дна за межами 200-мильної виняткової економічної зони в Північному Льодовитому океані.

У квітні Канада заявила, що бойкотуватиме засідання Арктичної ради через агресію Росії.

Одночасно з цим влада РФ також планує розширити межі арктичного шельфу, подавши заявку в ООН навесні 2015 року.