Рідко коли заяви кремлівського прес-секретаря Дмитра Пєскова бували спростовані наступними подіями з такою швидкістю: увечері 15 листопада. Пєсков заявив, що всі чутки про дострокове відбуття Володимира Путіна з саміту «Великої двадцятки» в Брісбені не відповідають дійсності, а вже 16 листопада президент Росії вирішив не снідати з партнерами по G20 і, пославшись на робочі обставини, залишив Австралію.

У російській блогосфері з'явилися добірки фотографій з саміту «Великої двадцятки», на яких російський президент виглядав засмученим і одиноким, при цьому багато блогерів висловлювали побоювання, що від образи на західних лідерів, які влаштували президенту Росії «крижаний прийом», Володимир Путін зважиться на жорсткі кроки як всередині країни, так і на її західних кордонах. Зокрема, мова може йти про розвиток наступу проросійських сепаратистів на позиції української армії на Донбасі.

Російська служба «Голосу Америки» поставила російським експертам питання про те, що може піти за явним загостренням відносин Володимира Путіна з його західними колегами, що сталося на саміті «Великої двадцятки» в Брісбені.

Директор Інституту США і Канади Російської академії наук Сергій Рогов вважає, що «політичний контекст саміту в Брісбені показав: криза у відносинах між Росією і США, а також союзниками Сполучених Штатів, носить глибокий і затяжний характер».

«По суті, всі західні країни на чолі з США зайняли дуже жорстку позицію щодо Росії, фактично відмовляючись враховувати наші інтереси і російські пропозиції, що стосуються врегулювання української кризи. Така конфронтація свідчить про те, що санкції проти Росії навряд чи будуть скасовані в близькому майбутньому. Навпаки, можна очікувати додаткових заходів »- сказав Сергій Рогов в інтерв'ю «Голосу Америки».

Сергій РоговНа його думку, «не варто забувати і результати проміжних виборів у США, адже позиція Республіканської партії, яка контролює тепер обидві палати Конгресу, буде позначатися на діях Білого дому і вестиме до жорсткості позицій адміністрації Обами, а також всього західного співтовариства».

У той же час, на думку вченого, країни БРІКС «не тільки не підтримали санкції проти Росії, а продемонстрували в певній мірі свою солідарність з російським президентом», що, в свою чергу, на думку Сергія Рогова, «говорить про те, що в світі відбуваються дуже важливі процеси, і сама глобалізація починає все більше і більше виглядати як розкол у світовому співтоваристві, відсутність єдиних правил і загострення суперництва».

Сергій Рогов передрікає можливе руйнування системи договорів з безпеки: «У військово-політичній сфері, я думаю, під ударом може опинитися договір про ракети середньої і меншої дальності, а також Основоположний акт, який Росія і НАТО підписали в 1997 році. У цій атмосфері буде дуже складно очікувати, що договір СНО зможе вціліти в вакуумі. Подивимося, як будуть розвиватися події далі, але поки що перспективи похмурі».

Андрій Піонтковський: наступ в Україні як відповідь на холодність Заходу

Російський політолог Андрій Піонтковський вважає, що рішення президента Росії достроково покинути Брісбен було емоційним: «Путін - людина прагматична, але і людина пристрастей теж, і поїхав він з Австралії явно в холодному сказі, бо ще напередодні ввечері його прес-секретар «спростовував чутки» про ранній від'їзд, а вранці Путін на сніданок не пішов, зібрав свій пул преси та повідомив, що відлітає, бо йому на роботу вранці в понеділок».

Андрій Піонтковський каже, що «провалилася та місія, з якою Путін їздив до Пекіна на саміт АТЕС і в Брісбен на «Велику двадцятку»: запропонувати якусь угоду Заходу».

Політолог розвиває свою думку: «Якраз за тиждень до поїздки всі його симпатики - починаючи від Генрі Кіссинджера і закінчуючи Сергієм Марковим - вкинули варіанти так званої «великої угоди», і він їздив промацати її параметри. Ми бачимо, що всі сепаратистські військові структури на сході України приготувалися до наступу, але він-то сам розуміє всі витрати підвищення ставок в цій грі. Параметри цієї угоди різними людьми проговорювалися по-різному, але принцип був приблизно один - Захід проковтує анексію Криму, а за це Путін зберігає територіальну цілісність України. Раніше, ще в квітні, йому Захід фактично пропонував це сам, але тоді він не став розмовляти про це, а зараз вже і західні країни демонстративно від нього відвернулися, і нічого в нього не вийшло».

На думку Андрія Піонтковського, «Путіну, мабуть, нічого не залишається, як продемонструвати якусь військову активність».

«Може початися наступ на Маріуполь, але він, як і раніше, заперечуватиме присутність там російських військ, і все це буде подано під соусом «армії ЛНР і ДНР відповідають українській вояччині». А піти він з України не може, бо не хоче ніяк - і це проявилося ще рік тому в шантажі Януковича - дати Україні можливість розвиватися європейським шляхом, адже це було б заразливим прикладом для росіян і поставило б під загрозу його владу», - вважає Андрій Піонтковський.