Deutsche Welle: Пане Долгов, чи очікуєте Ви, що після скасування позаблокового статусу України щось відчутно зміниться у Вашій роботі як голови місії України при НАТО в Брюсселі?

Цей закон змінить ідеологію і змінить рамки нашої зовнішньополітичної діяльності. Позаблоковий статус, нав’язаний під час президентства Януковича, виявив свою повну неспроможність забезпечити суверенітет, незалежність та територіальну цілісність держави. Отже, за таких умов зміна до закону, який визначав позаблоковість, це була не тільки очевидна потреба, це була вимога українського суспільства і це є одна із запорук того, що такі ситуації агресії не повторяться в подальшому. Отже, законом визначено, що позаблоковість залишилась в минулому і що Україна бере курс на реформування безпекового сектору з тим, щоб привести його у відповідність до вимог і критеріїв НАТО. Отже, наступна перспективна мета - це можливе членство України в НАТО.

Як Ви оцінюєте загрози, пов’язані з можливою реакцією Росії? Вже є заяви Москви, що Україна сприйматиметься як потенційний противник. Чи Ви прораховували ризики загострення конфлікту з Росією?

У відносинах з Російською Федерацією цей законопроект, на мою думку, ставить все на свої місця. Оскільки Російська Федерація, здійснивши незаконну анексію Криму, підживлюючи і всіляко сприяючи агресії і зараз продовжуючи агресію на Сході України, відійшла від усіх засад міжнародного права, передусім від так званого великого договору про дружбу та відносини між Україною та РФ. Нам не дуже важливо, що скаже Москва, оскільки ми не стільки слухаємо, що каже Москва, а бачимо, що робить Москва. Пройшов час лозунгів чи обіцянок чи заяв, ми бачимо дії, і на ці дії українська держава і українське суспільство реагує відповідним чином. Це прерогатива кожної суверенної держави - визначати шлях свого розвитку. Подобається це комусь чи не подобається, але ми свій шлях обрали.

В нинішній ситуації до членства в НАТО ще далеко. Втім, як, згідно з Вашими очікуваннями, партнери по НАТО вже на даному етапі можуть підтримати Україну?

З боку НАТО ми знову очікуємо, що буде висловлена повага до суверенного вибору України. Прийняття цього закону сприятиме інтенсифікації всіх напрямів співробітництва, які ми з НАТО успішно розвивали протягом останніх півроку в умовах такої гострої кризи в Україні.

Чи не могли б Ви коротко позначити ці кілька пріоритетних напрямків, в яких Ви найближчим часом очікуєте інтенсифікації?

НАТО, у відповідь на запит України, прийняло політичне рішення про підтримку перетворень в секторі безпеки та оборони України, та, відповідно, були створені трастові фонди. Одна з цілей роботи за цими фондами - це поступове приведення Збройних сил України до стандартів НАТО, це трансформація військової освіти, це трансформація системи логістики, це перехід до нових принципів управління Збройними силами та їх підготовки. Нам необхідно вже найближчим часом - і законодавчий акт це дозволяє - прийняти нові концептуальні документи: воєнну доктрину, концепцію національної безпеки України, здійснити оборонний огляд і на основі цих базових документів тоді вже будувати оновлені Збройні сили України за новими стандартами і на нових принципах. І оце і буде в кінцевому підсумку означати досягнення критеріїв щодо членства України в НАТО.

Київ ставить перед собою якусь мету, коли Україна мала би бути готовою до подання заявки на вступ в Альянс?

Певною мірою наскільки швидко ми зможемо здійснити реформи, залежить і від того, наскільки швидко буде розв’язано кризу і коли уряд зможе більше коштів спрямовувати не на антитерористичну операцію, а на поглиблення реформ.

Деякі провідні світові політики, зокрема міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр висловлюються за те, щоб не підіймати зараз питання про членство України в НАТО. Як саме, на Вашу думку, Україна може переконати Берлін змінити таку позицію?

По-перше, я би хотів повернутись до рішення Бухарестського саміту НАТО. В декларації саміту, тобто в рішенні, записано, що Грузія і Україна будуть членами НАТО. Отже, Альянс свою позицію сформував, і вже новий генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово до цієї позиції повертався. По-друге, ми не говоримо про членство в НАТО сьогодні, зараз, оскільки абсолютно чітко усвідомлюємо, що Україна зараз не готова до того, щоб подавати заявку. По-третє, в 2008 році, коли приймалося рішення про надання Україні Плану щодо членства, була зовсім інша безпекова ситуація. Це було до війни в Грузії, це було до анексії Криму та агресії проти України. Світ змінюється, і не треба думати, що та позиція, яку займають ті чи інші члени Альянсу сьогодні, вона є сталою, вона є такою назавжди.

Однією із передумов членства в Альянсі є відсутність територіальних конфліктів. Ви вірите, що Україна доможеться повернення Криму до часу подання заявки ?

Крим є невід'ємною частиною території України. Вірю я чи не вірю, це абсолютно не має ніякого відношення до ситуації і до її розвитку. Треба робити все, щоб територіальна цілісність України була забезпечена.