До конгресу США внесено проект резолюції про порушення справи проти президента Узбекистану Каримова у Міжнародному кримінальному суді в зв’язку з подіями в Андижані. Законодавці пропонують Білому дому застосувати для цього "увесь вплив" у Раді безпеки ООН.

Законопроект надійшов у п’ятницю до комітету з міжнародних відносин Палати представників конгресу. До нього включена вимога до адміністрації Джорджа Буша використати увесь "вплив США" в ООН задля того, щоб "Рада Безпеки ООН передала справу про ситуацію щодо президента Узбекистану Іслама Каримова і щодо різанини 13 травня 2005 року в Андижані до Міжнародного кримінального суду".

При цьому в документі від імені конгресу США висловлюється "незгода з подальшими виплатами уряду США урядові Узбекистану по об’єктах на базі "Карші-Ханабад", повідомили у секретаріаті Палати представників. Після зустрічі  минулого вівторка з президентом Узбекистану Ісламом Каримовим помічник держсекретаря США Деніел Фрід заявив про намір Вашингтона вивести американський військовий контингент з бази Хонабад і виплатити Ташкенту 23 млн. доларів.

Напередодні офіційний представник держдепартаменту США Шон Маккормак заявив журналістам у Вашингтоні , що адміністрація Буша продовжує наполягати на проведенні міжнародного розслідування трагедії в Андижані .

За його словами, питання про таке розслідування  знову було порушено американською стороною під час візиту до  Ташкенту заступника держсекретаря з країн Євразії Дена Фріда, який проінформував  президента Узбекистану щодо позиції США стосовно цього питання. "Він (Фрід - Кор.net.) підтвердив наш заклик до проведення незалежного міжнародного розслідування по Андижану ", - підкреслив Маккормак.

Повідомивши, що в цей момент країни ЄС "розглядають відповідні заходи на відмовлення Узбекистану дозволити незалежне розслідування подій травня 2005 року в Андижані ", представник держдепартаменту нагадав, що у цей час адміністрація Буша заморозила "більше 20 млн. доларів потенційної допомоги" Узбекистану через те, що узбецька сторона не виконує раніше досягнутих домовленостей зі США.

Раніше у світових ЗМІ з’явилися повідомлення про намір Євросоюзу ввести економічні санкції проти Узбекистану в зв’язку з подіями в Андижані . На майбутній зустрічі міністри закордонних справ ЄС оголосять про введення ембарго на постачання зброї і військового спорядження з країн Європи в Узбекистан, скорочення фінансової та іншої допомоги Ташкенту, а також про введення заборони на видачу в’їздних віз тим офіційним узбецьким особам , які відповідали за дії узбецьких силових структур в Андижані .

Тим часом глава Відомства ООН з прав людини має намір послати своїх представників в Узбекистан, де відбувається суд над групою людей, обвинувачених в організації масових заворушень в Андижані у травні цього року. Луїза Арбур уже направила відповідний запит узбецькій владі.

Її представники спробують отримати доступ на судовий процес і в місця позбавлення волі та ознайомитися з документами, у тому числі і медичними. На процесі в Ташкенті всі 15 підсудних повністю визнали провину в організації збройного заколоту. У правозахисників створилося враження, що визнання було отримано під тортурами.

Таємниці Андижана

Дотепер немає достовірних даних про те, що відбулося в травні на сході Узбекистану. Відомо, що в ніч на 13 травня невідомі захопили пост міліції, а потім захопили в’язницю і ряд урядових будівель в Андижані. Увесь день у місті продовжувалися антиурядові мітинги. До вечора 13 травня заворушення в Андижані були жорстоко придушені військами.

Офіційний Ташкент оголосив, що під час зіткнень у місті, що відбулися 13 травня, загинуло 187 осіб.

Водночас узбецька опозиція заявляє, що загиблих набагато більше – понад  700 осіб. Окрім того, за деяким даним, урядові війська жорстоко придушили повстання не лише в Андижані , але також і в іншому місті - Пахтаабаді.

З вимогою провести міжнародне розслідування подій в Андижані до офіційного Ташкента неодноразово зверталися ООН, НАТО, правозахисна організація Human Rіghts Watch, а також низка держав, серед яких Франція, Великобританія і США, проте президент Узбекистану відкинув цю вимогу. Пізніше Іслам Каримов знову заявив, що не допустить міжнародного розслідування. Аналогічної позиції дотримує і МЗС Узбекистану.

Пізніше, на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, Іслам Каримов висловив упевненість, що криваві події у місті Андижані готувалася заздалегідь.

"У нас достатньо фактів, які підтверджують, що ця операція готувалася кілька місяців, можливо навіть років", - заявив він на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, яка відбулася 28 червня в Ново-Огарєві.

"Деякі події в Узбекистані, наша більш самостійна політика, відмовлення від низки пропозицій підштовхнули до реалізації цього сценарію", - заявив Каримов.

Загалом він упевнений, що події в Андижані були "операцією, підготовленою третіми країнами проти керівництва країни". Ці слова Каримова підтвердив і президент Росії Володимир Путін.

Натомість експерти ООН, які були змушені розслідувати події в Узбекистані із сусідньої Киргизії, дотримують іншої думки.  У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ),  оприлюднену на початку липня сказано, що  події в узбецькому Андижані можна кваліфікувати як "масове вбивство".

Після кривавих подій на півдні Узбекистану на територію Киргизії перейшло близько 500 біженців, пізніше значна частина біженців була відправлена до Румунії. Очікується, що звідти вони переїдуть у Канаду, США, Данію, Нідерланди.