Оцінюючи фактичне закінчення формування складу Європейської Комісії, оглядачі висловлюють оптимізм щодо того, що в її складі будуть представлені політики високого рівня.

Більш ніж третину Комісії складуть колишні прем’єр-міністри, міністри закордонних справ та міністри фінансів. Одночасно з цим, висловлюється здивування тим, що такий підхід щодо формування може призвести до ерозії відповідної нейтральності комісарів.

В наступному складі Комісії, окрім Гюнтера Верхойгена, який відрізняється дуже сильними зв’язками з офіційним Берліном, треба відзначити наявність Жака Барро, який тісно контактує з Президентом Франції та Пітера Мендельсона, який має давні відносини з Тоні Блейєром.

Ідею тісної співпраці комісарів з національними урядами підтримує Марко Інсерті, спеціаліст з Центру європейської політики: “Такий підхід буде означати, що ідеї Комісії не будуть народжуватися з повітря і тому ризик  наявності такий ідей буде зменшений”.

Джерела в Європейській Комісії також висловлюють свій оптимізм щодо формування її складу, особливо враховуючи “її серйозний калібр”. При цьому, було заперечено, що широке представництво колишніх прем’єрів та міністрів закордонних справ призведе до зростаючої ролі міжурядового підходу.

Стівен Евертс, аналітик з лондонського Центру європейських реформ, відзначає, що “все ж таки найбільш важливо як буде виконувати свої обов’язки безпосередньо Президент Комісії”. З самого початку своєї діяльності Дурао Баррозо повинен навчитися казати “ні” – великим країнам ЄС, а також ініціюванню занадто великої кількості нових проектів самою Комісією.

Не дивлячись на те, що Баррозо не хоче мати комісарів “першого” та “другого” класу, такий розподіл скоріш за все трапиться, приймаючи до уваги саму природу обов’язків, які будуть покладені в основу діяльністі того чи іншого комісара.

Стівен Евертс зауважує: ”Торгівля та конкуренція, за своєю суттю, це ті області, які мають пріоритет”. Водночас, більш важливо не створити посаду так званого “суперкомісара” з питань економіки, потрапивши під тиск Німеччини.  В розширеному ЄС і в розширеному складі Комісії “навіть Німеччина не буде спроможна вказувати шлях розвитку”, - підкреслив Марко Інсерті.