Про це повідомив на прес-конференції у Відні міністр внутрішніх справ Австрії Вольфганг Пешорн, який очолює федеральну виборчу комісію.

Відповідно до цих даних, зі 183 мандатів у Національній раді ÖVP отримує 73. У порівнянні з виборами у жовтні 2017 року партія покращує свій результат майже на 7%.

Друге місце займає Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) з 21,5% (41 мандат) – це найгірший результат в історії колись найбільшої політсили країни (на попередніх виборах було майже 27%).

Третє місце посіла правопопулістська Австрійська партія свободи (FPÖ) з 17,3% (32 мандати). Через корупційні скандали останніх місяців партія значно погіршила результат проти попередніх виборів, коли набрала 26% та увійшла в урядову коаліцію з ÖVP.

На четвертому місці опинилися "Зелені", які з 12,4% (23 мандати) повертаються в парламент після невдачі на виборах 2017 року (3,8% при прохідному бар’єрі 4%).

Також проходить у нижню палату парламенту ліберальна партія "Нова Австрія" (NEOS), яка набирає 7,4% та отримує 14 мандатів (на виборах 2017-го було 5,3%).

Невелика опозиційна партія "Список Пільца" (JETZT), яка була у парламенті минулого скликання, не повторює результату попередніх виборів, набираючи 1,9%.

Разом із тим в оголошених МВС Австрії попередніх результатах не враховано майже п’ятої частини голосів виборців. Це пов’язано з голосуванням за допомогою так званих "виборчих посвідчень" (Wahlkarte) - спеціальних відкріпних талонів, які дозволяють голосувати на "чужих" дільницях, вдома (через стан здоров’я) або ж поштою, у т.ч. з-за кордону. На нинішніх виборах вперше для такого "дистанційного" голосування зареєструвалися понад 1 млн осіб.

Результат підрахунку цих голосів стане відомий лише наступного тижня: у понеділок буде підраховано результати "класичного" голосування поштою (Briefwahl), що становить найбільшу частину "дистанційного" волевиявлення. А в четвер, 3 жовтня, підрахують і ті бюлетені, які шляхом відкріпних талонів були вкинуті на дільницях не за місцем проживання.