Створення у серпні 1980-го “Солідарності” й активні протести робітників та інтелектуальної спільноти у подальші роки привели до падіння комуністичного режиму в Польщі в 1989 році.

“Це була найбільша перемога в історії Польщі - вона полягала у перемозі над старим ладом, і водночас переможених переконували залишитися друзями”,- заявив у Гданську на урочистій церемонії лідер “Солідарності”, перший президент демократичної Польщі (1990-1995) Лех Валенса.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький з цього приводу написав у Фейсбуці: “Попри те, що від народження “Солідарності” минуло 40 років, ідеали профспілкового об’єднання не стали музейними експонатами, а є цінностями, які визначають стандарти у публічному житті, взірцем, до якого ми всі прагнемо”.

Як відомо, до створення “Солідарності” привели страйки, які пронеслися влітку 1980 року на польських підприємствах. 8 серпня з Гданської судноверфі звільнили активістку протестного руху Анну Валентинович (українка Ганна Любчик, яку в роки війни вивезли з території України до Польщі). На її захист організували страйк, який у наступні тижні переріс у широкий антиурядовий протест по всій Польщі. Станом на кінець серпня страйкували вже майже 750 тис. осіб приблизно на 700 підприємствах.

На хвилі протестів і страйків польська комуністична влада мусила піти на поступки: 31 серпня майбутній лідер “Солідарності” Валенса і заступник голови Ради міністрів комуністичної Польщі Мечислав Ягельський підписали так звані Гданські домовленості, завдяки яким було дозволено, зокрема, створення незалежного профспілкового об’єднання.