Як краще боротися із тероризмом, нелегальною міграцією та як посилити співпрацю у правовій сфері – ці теми є нині головними на порядку денному Євросоюзу, коли йдеться про внутрішню безпеку. Тому саме ці питання обговорювали міністри юстиції та внутрішніх справ держав Євросоюзу під час останньої наради.

Усе в і інтересах і заради пересічних громадян. Керуючись саме таким гаслом, діють міністри внутрішніх справ та юстиції країн Євросоюзу. Серед нововведень, схвалених міністрами і покликаних полегшити життя тих саме громадян, - спрощення процедури розгляду незначних за розміром позовів. Тобто, якщо, приміром, німецький турист не заплатив за готель в Іспанії і ця сума не перевищує дві тисячі євро, розбиратися із ним будуть саме за такою спрощеною процедурою. Що це означає на практиці пояснила міністр юстиції Німеччині Брігіте Цюприс:

“Спрощення процедури означає певне поводження із доказами. Це означає, що суддя використовує телефон, дзвонить комусь час від часу. Отримує відомості таким чином. Це означає, що розгляд відбувається переважно письмово, без заслуховування свідків під час процесу.”

Відповідно, вважає Цюприс, звинувачений має менше можливостей для захисту.

“Іншими словами - це означає -  скорочення правового шляху для громадян.  Тобто краще сказати - погіршення правової ситуації.”

Втім, незважаючи на це, міністри внутрішніх справ та юстиції, були однієї думки і нововведення затвердили.

Більш жваву дискусію викликала інша ідея - усіх засуджених, що перебувають у в’язницях інших країн, відправити назад на батьківщину. Міністри країн, громадяни яких були частіше помічені у протиправних діях – виступили проти. Відчайдушно агітував за ідею повернення засуджених лише Люксембург, де більше половини в’язнів – громадяни інших держав. Міністр юстиції Люксембургу - Люк Фріден:

“Наш головний аргумент – це реінтеграція засуджених. Наприклад, якщо в Люксембурзі у в’язниці сидить громадянин Греції, який тут ніколи не жив і не має ані друзів, ані родичів, так його ніхто й не прийде відвідувати.” 

Втім, такі аргументи виявилися не дієвими. І міністри перейшли до обговорення прав не порушників законів, а якраз законослухняних громадян. Йшлося про рішення Єврокомісії підписати угоду із США про передачу персональних даних пасажирів літаків, що прямують до Сполучених Штатів. Милого тижня Європейський суд (за позовом Європейського парламенту) виніс вирок – для такого документа немає відповідної правової бази. Простіше кажучи – немає підстав для того, аби американці дізнавалися відповіді на 34 запитання, стосовного особистого життя кожного пасажира. Зокрема, номер кредитної картки, телефон, адресу та мету подорожі. Єврокомісія відреагувала на вирок суду своєрідно – угоду вирішила анулювати, а потім укласти нову – таку саму, але підвести іншу правову базу.   

“Європейський суд не зробив жодних коментарів щодо змісту угоди, жодним чином не критикував його. Тож, я не бачу альтернативи.”

Зауважив віце-президент Єврокомісії Франко Фратіні і ще раз повторив, що його відомство вважає угоду із США дуже важливою і не відмовиться від неї. Дарма, що на думку Європарламенту документ порушує основоположні права громадян, які до речі записані в національних конституціях країн-членів ЄС. З органами, які мають слідкувати за дотриманням основних законів, Єврокомісія має намір співпрацювати:

“Ми маємо показати конституційним судам -  якщо нам вдасться привести конституційні процедури окремих країн у відповідність із європейською законодавчою базою, ми всі лише від цього виграємо. І судді конституційних судів в тому числі.”

Євросоюз збирається підтримати США у боротьбі проти тероризму, не лише за допомогою передачі інформації про своїх громадян, а й, зокрема, тим, що посилить контроль на своїх кордонах. Для цього – буде запроваджено візи, що міститимуть біометричні данні, такі, як відбитки пальців. Збиратимуть ці дані у єдиних візових центрах, щоб запобігти корупції. Вся інформація надходитиме до єдиної візової інформаційної системи з біометричними даними. Подібні заходи мають унеможливити підробку дозволів на в’їзд до країн ЄС.