Ліва коаліція "Франція нескорена" (NUPES) і "Національне об’єднання" Марін Ле Пен подали два окремі вотуми недовіри. Вони протестували проти використання статті 49.3 конституції Франції, яка дозволяє главі уряду в надзвичайних обставинах пропускати голосування в Національній асамблеї під час ухвалення бюджетного законодавства.

"Це нелегка річ, але в такі неспокійні часи це рішення було необхідним. Ми повинні були надати французам бюджет, який відповідав би їхньому демократичному вибору та узгоджувався з нашим політичним курсом", – пояснювала такий крок прем’єрка Франції Елізабет Борн.

Під надзвичайними обставинами Борн мала на увазі, серед іншого, енергетичну й економічну кризу в Європі, викликану повномасштабним вторгненням Росії в Україну, а також масштабні страйки у Франції, через які була фактично зупинена робота нафтопереробних заводів і баз, зросла вартість і виник дефіцит пального.

Після того, як обидва вотуми недовіри не набрали мінімальної більшості у 289 голосів, законопроєкт про бюджет на 2023 рік вважається ухваленим у Національній асамблеї без голосування і тепер буде обговорюватися в Сенаті.

Незважаючи на втрату більшості після парламентських виборів 2022 року, центристський альянс президента Емманюеля Макрона все ще має найбільше місць у Національній асамблеї – 250. Найбільшою опозиційною силою є "Національне об'єднання" зі 151 місцем. Через це урядові постійно доводиться стикатися з опором парламенту під час ухвалення законів.