За даними джерел видання, українські війська майже ніколи не запускають HIMARS без конкретних координат, наданих американцями.

Допомога в наведенні на ціль забезпечує точність і заощадження обмежених запасів боєприпасів для їх використання з максимальною ефективністю. При цьому ЗСУ зазвичай самостійно завдає удари по російських військах з інших (не американських) видів озброєння.


За словами джерел видання, українські військовослужбовці визначають цілі, які вони хочуть вразити, і ця інформація надсилається старшим командирам, котрі передають запит американським партнерам на одній з баз у Європі для уточнення координат. Американці не завжди надають їх, і в такому разі ЗСУ не відкривають вогонь.

"Ми вже давно визнали, що ділимося розвідданими з Україною, щоб допомогти їй захистити свою країну від російської агресії, і з часом ми оптимізували спосіб обміну інформацією, аби мати змогу підтримувати їхні запити й процеси націлювання з більшою швидкістю і масштабом, – сказав речник Пентагону Патрік Райдер. – Українці несуть відповідальність за пошук цілей, визначення їхніх пріоритетів і, зрештою, за ухвалення рішення про те, які з них вражати. США не затверджують цілі, і ми не беремо участі у виборі чи враженні цілей".