Німецькі газети обговорюють прагнення Німеччини стати постійним членом Ради Безпеки ООН.
Газета ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙЕ ЗОННТАҐЦАЙТУНГ пише:
Коли міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер вирушить у понеділок на тиждень до Нью-Йорка, то в його валізі лежатиме – попри всі намагання офіційного Берліна це затушувати – головне завдання. Він повинен з»ясувати, які шанси є в Німеччини стати постійним членом Ради Безпеки ООН. Навіть якщо це більше бажання канцлера Шредера, ніж самого Фішера, він поставиться до нього з усією відповідальністю. Те, що склад Ради Безпеки ООН не відбиває нинішньої реальності, і що Німеччина має право на значимішу роль на світовій арені, - очевидно. Але, власне, чи відомо Берліну, як треба поводитися на місці постійного члена Ради Безпеки і як незатишно там інколи може бути? -
запитує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙЕ ЗОННТАҐЦАЙТУНГ і веде далі:
Нинішні п»ять постійних членів Ради Безпеки – професіонали на полі захисту національних інтересів. Вони звертаються до Ради Безпеки лише тоді, коли їм треба пробивати свої інтереси. Новітній приклад Китаю, який блокував резолюцію по Судану. Це пов»язано з нафтою, яку Китай одержує з цієї країни. Альтруїзм в сенсі «миру в усьому світі» не відіграє там помітної ролі. Політика «червоно-зеленого» німецького уряду в ООН продовжує політику, сформульовану ще Гельмутом Шмідтом про те, що німецька політика – це політика миру. Це не є помилкою. Але цього не досить. Піднесення ролі Німеччини у світі, про яке так часто говорить канцлер Шредер, настане лише тоді, коли Берлін навчиться стримано, але рішуче відстоювати свої національні інтереси».
До тієї ж теми звертається газета ТАҐЕСШПІҐЕЛЬ АМ ЗОННТАҐ:
Можливо, позитивний імідж Німеччини допоможе їй стати постійним членом Ради Безпеки. Але ті надії, які на неї покладатимуться, вона повинна буде виправдовувати. Зросте тиск на неї, щоб вона брала на себе більшу політичну відповідальність, ефективніше допомагала країнам, що розвиваються, швидше перебудовувала бундесвер для міжнародних миротворчих операцій. Це коштуватиме багато грошей, саме тих грошей, про які нині в теледебатах ведуться запеклі суперечки. Якщо Німеччина справді увійде 2005 року до числа постійних членів Ради Безпеки, ми можемо опинитися перед парадоксальним явищем, що світ краще підготовлений до значимішої ролі Німеччини, ніж Німеччина до світу.
|