Урядову кризу в Італії офіційно завершено: у п’ятницю, 2 лютого, нижня палата італійського парламенту - палата депутатів - винесла кабінету Романо Проді вотум довіри.

"За" проголосували 342 парламентарія, "проти" - 253.

У середу кабінетові Проді вдалося домогтися вотуму довіри у верхній палаті - Сенаті. Там перемога була аж ніяк не гарантована, тому що в силу недосконалості виборчого законодавства лівоцентристська коаліція, перемігши на виборах минулого квітня, одержала у верхній палаті вкрай незначну перевагу.

Саме ця обставина і призвела до кризи: 21 лютого для прийняття урядової резолюції про зовнішню політику не вистачило двох голосів. У результаті, як виразився Проді, виступаючи в п’ятницю перед депутатами, "було вирішено надати повного політичного значення кризі": прем’єр подав у відставку, хоча за Конституцією не був зобов’язаний цього робити.

Після цього голова лівоцентристського блоку поставив усіх своїх прихильників перед вибором: або вони припиняють полеміку і беззастережно погоджуються з його лінією, або "професор", як в Італії називають Проді, назавжди залишає політику і повертається викладати у свій рідний болонський університет.

У результаті лідерам усіх партій, що входять до блоку Союз, довелося підписати "не підлеглі обговоренню й обов’язкові до дотримання" 12 пунктів нової програми пріоритетів уряду й обіцяти прем’єрові покору і згуртованість.

У числі цих пріоритетів були питання зовнішньої політики (у тому числі продовження участі Італії в міжнародній миротворчій місії в Афганістані, що викликало протести в радикального крила лівоцентристського блоку) і продовження початих економічних реформ.

Проді вдалося переконати президента Італії Джорджо Наполітано, що лівоцентристи здатні надалі керувати країною: голова держави відхилив відставку прем'єра і вирішив порушити питання про довіру кабінета перед обома палатами парламенту.