Після самміту ЄС, присвяченого проблемам клімату, Великобританія вирішила довго не розмірковувати, а відразу перейти від слів до справи. У вівторок уряд країни оприлюднив законопроект, який передбачає скорочення викидів в атмосферу парникових газів на 60 відсотків до 2050-го року.

Досі британців навряд чи можна було назвати зразком для наслідування, коли йшлося про захист клімату. Навпаки. Така проблема, як, наприклад, теплоізоляція в будинках, до останнього мало кого турбувала в цій країні. У Великобританії досі можна побачити чимало будівель з одинарними шибками. І от раптом політики відкрили для себе екологічні теми. Британський прем’єр-міністр Тоні Блер цими днями заявив:

„Ми станемо зразком для всього світу. Захист клімату – це не менш важливо, ніж інші теми. Громадяни Великобританії прагнуть посісти в питанні захисту клімату провідні місця. Це пов’язано також з практичними причинами. Наші пропозиції є чесними. Їх можна реалізувати. І вони дозволяють як громадянам, так і бізнесу зробити свій посильний внесок. При цьому ніхто не буде несправедливо навантажений.”

Можливий наступник Блера на прем’єрській посаді Гордон Браун також не став уникати теми захисту клімату. Але, як критикують екологи, якщо уважно придивитися, то видно, що пропозиціям британського уряду бракує конкретики. Практичні ідеї обмежуються лише тим, що до 2010-го року всі будинки повинні мати зразкову теплоізоляцію, а використання економічних лампочок має стати обов’язковим для всіх. Критика пролунала й з боку представників Консервативної партії, яка нині перебуває в опозиції. Говорить представник цієї політичної сили Пітер Ейнсворт:

„Ми можемо лише сподіватися, що майбутній закон міститиме конкретні вимоги на адресу громадян щодо економного використання енергії. Поки що нам доводиться мати справу лише з рамковим законодавством. Нам не йдеться тільки про додаткове оподаткування авіаквитків. Люди повинні також мати зиск від захисту клімату. Споживачі й економіка мали б вигравати від цього.”

Подібної думки дотримується й експерт з екологічних питань, ліберальний демократ Кріс Хан. Його партія заявила про принципову готовність підтримати урядовий законопроект, але водночас вона наполягає на точному визначенні того, що має робити кожна окрема людина. Інакше, застерігають ліберальні демократи, таких амбітних цілей не досягти. Кріс Хан:

„Упродовж наступних 10-15 років ми обов’язково повинні розпочати процес скорочення викидів в атмосферу парникових газів. Таке скорочення має бути суттєвим. І результати слід перевіряти щорічно, а не лише раз на п’ять років. Інакше виникне спокуса перекладати відповідальність  з одного уряду на інший. Цього слід уникнути.”

Міністр з питань довкілля Девід Мілібанд заявив, що має намір запровадити суворий контроль за дотриманням норм викидів шкідливих газів. Він відхилив закиди, що йому йдеться лише про поліпшення іміджу уряду за рахунок популярної теми:

„Ми повинні діяти радикальніше. Запроваджуючи обов’язкові для дотримання з боку економіки обмеження на обсяги викиду СО2, ми зобов’язуємо до дій, як наш уряд, так і наступний кабінет міністрів. З такою пропозицією ще не виступив жоден уряд у світі. Я знаю, що промисловість підтримає це.”

Упродовж останніх тижнів між урядом й опозицією точиться суперечка навколо питання про те, чия політика є більш „зеленою”. Консервативна партія та її лідер Девід Камерон використовують кожну можливість, аби постати перед виборцями, як така собі „зелена альтернатива”. Новий лідер консерваторів навіть розпорядився змінити емблему партії. Червоно-блакитний факел, який залишився ще з часів Маргарет Тетчер, тепер зник. Натомість консерватори йдуть на полювання за голосами виборців під прапорами із зображенням зеленого дерева.