НОВИНИ

02.04.2007 | Польща опирається ролі молодшого брата у ЄС
За матеріалами - Радіо "Німецька хвиля"

У Брюсселі із нетерпінням чекають результатів виборів у Франції. Адже тоді можна буде нарешті починати відкриту дискусію з приводу майбутнього ЄС. Втім, дебати навряд чи будуть легкими. На думку експертів, одну з головних ролей тут гратиме Польща, яка займає доволі жорстку позицію.


Ангела Меркель та Ярослав Качинський на прогулянці
У резолюції з нагоди 50-ої річниці підписання Римських угод, польський парламент зазначив, що європейська інтеграція є найкращим гарантом безпеки та добробуту на континенті. У документі йдеться, що після перемог руху “Солідарність” та ”падіння комунізму” поляки змогли зробити свій внесок до інтеграційних процесів. За словами Яцека Кухарчика - експерта з інституту громадських процесів у Варшаві, дуже важливо, щоб із цим рахувалися і сусіди Польщі по Євросоюзу.



„ЄС має зрозуміти, що побоювання Польщі з приводу того, що нині робить Росія, це не є продуктом так би мовити польської русофобії. Але це обґрунтоване занепокоєння, яке є продуктом нашого історичного досвіду.”


Цей висновок, який поляки зробили, завдяки історичному досвіду, нині заважає Євросоюзу дійти згоди, зокрема у питанні майбутнього конституції ЄС. Побоюючись, що ЄС може кинути її напризволяще, Варшава як може опирається новій системі голосування всередині Євросоюзу, що її передбачає не затверджена конституція. Така система голосування була ефективною, коли членів Євросоюзу було небагато. Нині ж, коли їх 27, будь-яке питання може викликати кризу організації і зробити її недієздатною. При використанні ж нової системи голосування за принципом, “подвійної більшості” на думку Польщі, вона не зможе відстоювати власні інтереси.


„Я думаю, це дуже важливо, оскільки це розділення на нових та старих членів всередині ЄС і досі існує. Це, звичайно, частково базується на різному рівні економічного розвитку. Але іноді на припущенні, що країни, які були у ЄС на початку мають більше мудрості і мають більше прав визначати європейське майбутнє. Це- невірна позиція. А ми маємо наполягати на тому, що ми всі нині є у ЄС рівними. І щоб наш історичний досвіт також брали до уваги",-говорить Яцек Кухарчик.


Відповідно до системи голосування, зазначеної у проекті конституції ЄС, щоб рішення вважалося затвердженим, його мають підтримати 15 держав Євросоюзу з 27, які представляють не менше 65 відсотків населення ЄС. У документі, приміром зазначено, що Німеччина матиме 82 пункти, а Польща – лише 38. Нині Варшава розробила власну систему ухвалення рішень, яку представлятиме на саміті ЄС у червні. Відповідно до неї, показник населення має рахуватися за іншою формулою, і Польща таким чином отримає 6 пунктів, а Німеччина усього на 3 більше. У Варшаві погрожують заблокувати увесь подальший процес реформування ЄС, якщо інші країни не погодяться на її пропозиції. Втім, деякі оглядачі вважають, що Польща і так вже отримала забагато. Приміром, що стосується “берлінської декларації., ухваленої 25 березня . Говорить експерт Конрад Шулер


„Вона отримала згадку про відкритість європейського проекту, згадку про принцип європейської солідарності, що може означати як економічну солідарність так і солідарність у сфері безпеки. Там є згадка про внесок Східноєвропейських держав у об'єднанні континенту. Це важливо. Оскільки Польща завжди побоювалася, що з нею у Європейському Союзі поводитимуться як із меншим братом. Нині ця згадка про внесок Польщі та інших Східноєвропейських держав піднімає статус нових членів європейського союзу. „


Під час останнього Німецько-Польського саміту президент Польщі Лех Качинських пішов на поступки і погодився, що нинішній текст проекту конституції Євросоюзу може слугувати базою для майбутніх дебатів, зокрема, й для розробки нової угоди. На думку експертів, це істотна зміна позиції. Адже раніше польський президент вважав, що замість проекту конституції потрібно написати зовсім новий документ. Втім, систему ухвалення рішень, Варшава бажає будь за що поміняти.


 


| | | Додати в вибране
Пошук
Підписка
Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України
Інститут євро-атлантичного співробітництва
Центр "Україна - Європейський вибір"
Defense Express
Центр європейських та трансатлантичних студій

Rambler's Top100 Rambler's Top100


Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Міжнародного Фонду "Відродження"
Міжнародний фонд відродження Проект здійснено за підтримки
Центру інформації та документації НАТО в Україні
© 2004 - 2024. ЄВРОАТЛАНТИКА.UA
Всі права захищено.

Даний проект фінансується, зокрема, за підтримки Гранту Відділу зв'язків із громадськістю Посольства США в Україні. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов'язково збігаються із позицією Державного Департаменту США.
На головну Анонси подій Новини Аналітика Топ новини та коментарі Мережа експертів Про проект