Оприлюднені нещодавно заяви чинного Прем'єр-міністра України стосовно відмови України від стратегії вступу до Пінічно-Атлантичного альянсу, введення подвійного громадянства і надання мові іншої держави статусу державної мови в Україні, викликають несприйняття і занепокоєння у Демократичної платформи НДП, всіх насправді державницьких і патріотично налаштованих сил в країні.
Для України євроатлантична інтеграція з набуттям повноправного членства в Альянсі - це не тільки вибір моделі, інструмента забезпечення своєї безпеки на користь колективної системи, але також /і це, очевидно, більш вагомо/ вибір цінносних параметрів свого майбутнього, надання переваги тим перевіреним історією цінностям, які забезпечують найвищі стандарти життя в усіх його сферах: соціальній, економічній, політичній, гуманітарній. Водночас вважаємо некоректною і такою, що не витримує жодної фахової критики, заяву щодо "закриття цілого сектора економіки - військово-промислового" внаслідок вступу до НАТО.
Справжні ж причини прагнення відмови від вступу до Північно-Атлантичного альянсу полягають в іншому: по-перше, це реалізація давнішньої вимоги Кремля; по-друге: для когось євразійська інтеграція у простір з авторитарними або напівавторитарними режимами, корумпованою економікою та бутафорською демократією є набагато комфортнішою та звичнішою. Але це повинно бути особистими проблемами цих людей, а не ставати проблемою України та її народу. Адже зовсім не суб'єкти євразійської інтеграції на чолі з Росією, а саме держави - члени Євро-Атлантичної спільноти можуть бути сьогодні кращим прикладом ефективності економіки, високої продуктивності праці, дбайливого ставлення до природи, енергозбереження, поваги до прав людини і ставлення до цінності людського життя.
Серйозну стурбованість викликають вкрай небезпечні наміри ревізувати Конституцію України через зміну її положень про єдине громадянство і державну мову в Україні.
Тому автори таких ініціатив мають чітко усвідомлювати, що корегування окремих конституційних норм може викликати у багатьох спокусу відредагувати до власного смаку інші частини Конституції, що, в свою чергу, може спричинитися до девальвації чинного конституційного порядку і непередбачуваних наслідків для стабільності в державі і суспільстві.
Безумовно, кожен претендент на посаду Президента вправі використовувати будь-які законні аргументи у боротьбі за голоси виборців. Але чинний Прем'єр-міністр має, передусім, забезпечувати виконання конституційних норм, а не облаштовувати своє політичне майбутнє на маніпуляціях з їх ситуативного ревізування.
|