Незважаючи на заклики виконавчого органу ЄС – Євро комісії – Україна має намір продовжити будівництво суднового ходу "Дунай-Чорне море".
Про це повідомив керівник прес служби Міністерства закордонних справ Маркіян Лубківський.
Напередодні Європейський Союз закликав Україну не розпочинати другу чергу будівництва каналу в дельті Дунаю до оцінки міжнародними експертами його впливу на навколишнє середовище. Таку заяву було зроблено після візиту в Україну делегації Єврокомісії, яка на місці намагалася оцінити ситуацію навколо будівництва цього каналу.
У той же час, Лубківський підкреслив, що Україна має намір продовжувати консультацію з Євросоюзом з цього приводу.
"Для нас важливо... ми продовжуємо роботу. І, з іншого боку, ми хочемо продовжувати ці роботи на тлі розуміння з боку Євросоюзу", - сказав Лубківський.
За даними керівника прес-служби МЗС, висновки Європейської Комісії про вплив на навколишнє середовище будуть оприлюднені найближчим часом.
"Наскільки мені відомо, висновки Єврокомісії будуть оприлюднені протягом наступних двох тижнів", - сказав Лубківський.
На його думку, не має значення, що відбудеться раніше – будуть оприлюднені висновки Єврокомісії або ж розпочнеться виконання другої черги відновлення суднового ходу.
"Це технічне питання, що буде скоріше, що буде пізніше. Це в принципі значення особливого не має", - сказав Лубківський.
За його словами, Україна уважно прислухається до рекомендацій на її адресу з приводу відновлення суднового ходу "Дунай-Чорне море".
Спірний канал
Будівництво Україною суднового ходу в гирлі Бистре викликало різку критику з боку Європейського союзу, США і, у першу чергу, Румунії, яка стверджує, що це завдасть значної шкоди екології регіону.
Незважаючи на протести з боку Європи, Україна в серпні відкрила першу чергу судноплавного каналу "Дунай-Чорне море" завдовжки 3,3 км, шириною по дну 85 м, глибиною 7,65 м і частини дамби довжиною 1,54 км. Судновий хід каналу складає 170,36 км.
Другий етап передбачає поглиблення каналу до 8,32 м, збільшення ширини до 100 м і довжини дамби до 3 км.
Проти реалізації проекту виступили Національна академія Наук України й екологи, у тому числі міжнародні екологічні організації. Оскільки канал проходить через територію Дунайського транскордонного заповідника, включеного до Всесвітньої мережі резервацій ЮНЕСКО, рішення про його будівництво повинне було бути погоджене з ЮНЕСКО.
Для України такий міжнародний транспортний коридор в українській дельті Дунаю має стратегічне значення.
Відповідно до оцінок Мінтрансу, очікується, що поновлення судноплавства по каналу "Дунай-Чорне море" переведе до 60% дунайського вантажопотоку в українську дельту Дунаю. На сьогоднішній день цей показник оцінюється лише в 1-2%. На даний момент монополістом у сфері надання транспортних шляхів для суден через дельту Дунаю виступає Румунія.
Румунія ініціювала створення міжнародної комісії з розслідування будівництва Україною каналу.
У свою чергу, Україна звернулася до Румунії з проханням надати інформацію про реалізацію Румунією проекту в Георгієвському рукаві дельти Дунаю і висловила занепокоєння частими викидами шкідливих речовин у річки румунськими підприємствами.
|