На Заході чекають Україну зі змішаними почуттями. З одного боку, розвинений східний сусід може стати бажаним партнером. З іншого - економіка країни залишає бажати кращого, та і про вичерпну демократію мови поки немає.

Всі „за” і „проти” зважували у Берліні на конференції про трансатлантичну співпрацю у демократизації України. Учасники конференції, організованої Німецьким товариством зовнішньої політики, зібралися, аби дати експертну оцінку не лише демократичному розвиткові України, але і відповісти на найважливіше запитання - наскільки країна готова до членства в НАТО, на якому наполягає президент Ющенко?

Стабільність і консолідація

Чи не кожен промовець починав свою доповідь зі слів „стабільність“ і „консолідація“. Так, Андреас Бекман, координатор українських програм Німецького товариства зовнішньої політики зазначив:

„Одне з найважливіших питань для відповіді про членство в НАТО - це те наскільки стабільна Україна. Адже поки зовсім неясно, чи відбудеться помаранчева коаліція. Це американці думали раніше, що помаранчева коаліція вирішить всі проблеми, але цього не відбулося“.

На думку експерта, перемога „помаранчевих“ більше не має сприйматися західними партнерами із невиправданим захватом. Андреас Бекман:

„Після перемоги на Майдані і захоплених вітань на адресу „помаранчевої  революції” із США та Європи, настало певне протверезіння. Всі вважали, що завдяки „помаранчевій революції”, проблеми з демократизацією України будуть швидко вирішені, але цього не сталося“.

Уряд: важливий не колір, а справи

Тепер на Заході зважають не лише на колір уряду, але і на конкретні кроки, які можуть бути зроблені для зближення України із західними партнерами. Для цього країна потребує стабільності уряду та продовження економічних реформ - з цією думкою були згодні всі учасники конференції. Але були і спірні питання. Так, наприклад, американський політолог з „Фрідом хауз“  Балінт Мольнер вважає, що членство України в НАТО - це вже не питання, а аксіома.

Але деякі політологи одразу заперечують: українці самі поки що не знають, чого хочуть. Манфред Віхман, директор київського бюро німецького фонду імені Фрідріха Наумана, каже:

„Для того, щоб взагалі відповісти на питання про членство України в НАТО і ЄС, потрібно досягти в українському суспільстві певного консенсусу. В Україні є політики, які дуже однозначно виступають за вступ країни до НАТО і Євросоюзу. Але є також інші, які мають абсолютно протилежну точку зору. Навіть серед населення України немає чітко вираженого бажання інтегруватися до європейських і євроатлантичних структур. Входження до  НАТО взагалі підтримується меншістю українців“.

Українці не відчувають небезпеки

Цікаво, що під небажанням частини українців бачити свою країну членом НАТО, маються на увазі не якісь принципові міркування. Експерти констатують, що така думка формується від того, що Україна просто відчуває себе в безпеці. Таке спостереження зробив і Андреас Бекман:

„Є відчуття, що населення України не відчуває якоїсь загрози з боку своїх сусідів і тому не дуже зацікавлено в НАТО як в захисній структурі“.

На конференції порівнювали стан розвитку демократії і натівські перспективи України і Грузії. Вважається, що на шляху демократизації Україна просунулася далі за своїх грузинських партнерів. Тому Захід більше не бажає робити ставку тільки на помаранчевих або тільки на синіх. Обидва табори цілком можуть просувати демократичні реформи України у бік західних стандартів і підвищити тим самим шанси на вступ до НАТО.

Багато залежатиме від позиції Росії, вважає професор Ебергард Зандшнайдер, директор інституту імені Отто Вольфа:

„Дискутувати на цю тему без урахування думки Росії буде невірно. Як прив'язати Україну до трансатлантичного співтовариства, без того, щоб не збентежувати інших стратегічних партнерів і не дестабілізувати положення усередині Європи, буде темою для обговорення найближчими роками“.

Підбиваючи підсумки конференції, учасники зійшлися на думці, що питання про успіх міжнародної інтеграції України залежить насамперед від неї самої – від її внутрішньополітичної стабільності та просування на шляху демократії. Втім, входження України до НАТО не є питанням завтрашнього дня. Дискусія може тривати ще багато років.