Такого в історії відносин Євросоюзу та Китаю ще не було. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу у супроводі дев'яти членів Єврокомісії здійснюють візит до Пекіна.

На порядку денному питання дотримання прав людини, торгівельні відносини та захист клімату. Через осуд заворушень у Тибеті та хвилю протестів під час естафети олімпійського вогню, відносини між Китаєм та ЄС нині достатньо напружені. Баррозу опинився у непростій ситуації: він мусить балансувати між моральним обов'язком вимагати дотримання прав людини в Китаї та економічними інтересами Європи, яка зацікавлена у співпраці з Піднебесною. Права людини – найважливіше, пообіцяв президент Єврокомісії перед від’їздом:

«Це є підставою, щоб більше їздити до Китаю, обговорювати з їхньою владою питання дотримання прав людини і ситуацію в Тибеті. І я маю намір це здійснити».

У питанні дотримання прав людини Європа мусить вдатися до тиску, вважає експерт організації Міжнародна Амністія Сюзі Денісон:

«Йдеться про свободу преси, право китайських активістів звертатися по захист в разі порушень прав людини. Незалежно від того, чи пов'язано це з олімпійськими іграми, чи ні. Йдеться також про реформу судочинства, скасування виправно-трудових закладів і про смертну кару».

Утім, можливості дипломатії у відносинах з Китаєм досі не вичерпалися, наголошує Баррозу:

«Наша політика полягає у позитивному підході до Китаю. Ситація з  дотриманям прав людини нас дуже турбує і ми будемо дуже часто про це вести мову з Китаєм».

У центрі уваги  й  інші важливі питання, зокрема, захист клімату, вимоги безпеки до товарів,  виробництво піратської продукції, важливі торгівельні питання. Протести  повинні поєднуватися зі стратегією, яка спонукає  Китай оглядатися на міжнародну спільноту, - вважає єврокомісар з питань торгівлі Петер Мандельсон. На його переконання,  міжнародна політико-економічна ізоляція Пекіна була би  катастрофічною як для Китаю, так і  для Євросоюзу.