Експерти-економісти бачать особливу роль Австрії у справі європейської інтеграції України, пише журналіст австрійського видання Der Standard Маша Дабіай.

Економіка, підйом економіки, і рай для інвесторів – це зовсім не ті поняття, які зазвичай асоціюються з Україною. І те, що Україна – після Росії – є другою за величиною європейською країною, для багатьох громадян ЄС є величезною несподіванкою. Ханс Йорда, виконавчий директор рекрутингової компанії Neumann und Partners Gmb, яка працює в Східній Європі, бачить для Австрії дуже гарні перспективи. "Австрійці думають, що Україна десь дуже далеко. При цьому Львів знаходиться майже на такій же відстані від Відня, як і західний австрійський округ Фельдкірх".

Його польська колега Агнєшка Мацеєвська з цієї обставини виводить ріст європейської самосвідомості українців: "Росіяни постійно питають себе, європейці вони, чи азіати, чи щось середнє. Українцям, натомість, зрозуміло, що вони відносяться до Європи". На цьому тлі багато українців не розуміють, чому ЄС не поспішає взяти Україну у свій човен. "Мої українські партнери часто запитують мене, чому ЄС обговорює вступ Туреччини і залишає за бортом Україну, – розповідає Йорда. – В Україні вважають, що замість Туреччини ЄС варто зробити ставку на Україну". У зв'язку з цим вони також очікують активності з боку Австрії, яка першою отримала б користь із вступу України в ЄС.

В даний час країна, яка нараховує 46 млн жителів, демонструє високі темпи економічного росту, пояснює Йорда, тому австрійським бізнесменам раціональніше виявляти активність в Україні, ніж, наприклад, у Франції. Обидва співрозмовники обіцяють австрійським інвесторам і бізнесменам теплий прийом в Україні. Австрійці входять, насамперед, у банківський і страховий сектор, а також у сферу побутового обслуговування, зазвичай як рекрутери або адвокати.

На що мають зважати австрійські бізнесмени, якщо вони збираються працювати в Україні? Насамперед, високий рівень інфляції, у даний час – близько 20%. Податкова система складна і нестабільна. "Є попит саме на гарних рекрутерів та адвокатів", – думає Йорда. Наступна місцева особливість полягає в тому, що висококваліфіковані керівні кадри в середньому на десять років молодші, ніж їхні австрійські колеги, і кожні два роки вони змінюють місце роботи.

Економічне становище, стверджує Мацеєвськая, у будь-якому випадку стабільніше, ніж політичне. Країна розколота на проросійський і прозахідний табір. Бізнесмени належать до другого. "Політика може бути нестабільною, але порядки встановлює економіка".