Профільні міністри країн-членів ЄС зробили суттєвий крок вперед до реформи енергетичного ринку ЄС. Головним у цих домовленостях є те, що великі енергетичні концерни самі вирішуватимуть, чи продавати їм свої підрозділи. Роз’єднанням виробництва енергії та мереж постачання Єврокомісія хотіла створити більшу конкуренцію в цьому секторі економіки. Згідно з брюссельськими намірами, великі енергетичні концерни в обов’язковому порядку змушені були продати свої мережі.

Утім, противники таких планів, зокрема Німеччина та Франція, відстоювали позицію, що за концернами мало залишитися право самим вирішувати, продавати їх чи ні. Як зауважив на зустрічі в Люксембурзі наприкінці минулого тижня міністр економіки Німеччини Міхаель Глос:

«Наша чітка позиція полягає в тому, що ми не приймаємо примусового продажу, а відстоюємо позицію, що це має залишатися справою власника, як йому поводитися зі своїми мережами».

Водночас компромісне рішення профільних міністрів передбачає, що дочірнім фірмам має бути надано якомога більше автономних прав. Їхню незалежність мають гарантувати шляхом того, що материнська фірма може залишати за собою лише мінімальну більшість у наглядовій раді. Крім того, через кілька років має відбутися перевірка, чи справді така модель сприяє більшій та чеснішій конкуренції на енергетичному ринку.

Значення люксембурзького компромісу з огляду на ситуацію на ринках енергетичної сировини є вельми актуальним. На завершальних торгах минулого тижня ціна на сиру нафту наблизилася до позначки у 139 доларів за барель. Згідно з прогнозами американських аналітиків, до липня вона добереться до 150 доларів. Власне, конкуренція на енергетичному ринку, яку намагаються стимулювати європейські політики, має стати одним з факторів стримування цін.