Білий дім в стані, близькому до відчаю та істерики. Байден відчайдушно прагнув досягнути угоди між Ізраїлем та ХАМАС саме на дні проведення Конвенту демократів у Чикаго. Тому й відправив Блінкена на Близький Схід.

Так й невідомо, чи встиг повернутися державний секретар США до Чикаго на день «коронування» Харріс? Відомо, що відчайдушна місія Блінкена зазнала краху. А тепер стратеги виборчої кампанії Камали зіткнулися із величезним викликом. Вирішальна суть полягає в тому, що зараз необхідно хоч якось змінити стратегічну філософію і стратегічне сприйняття самих Харріс та Байдена, що може розглядатися, як утопія.

А що ж Трамп? Він поки що мовчить. Ще декілька місяців тому, десь наприкінці весни, Трамп вкрай голосно вимагав від Ізраїлю припинити війну, повністю копіюючи нинішнього володаря Овального кабінету. Чи то була помста Нетаньяху за зраду на виборах 2020-го, чи то були відверто хибні та провальні поради найближчих радників Трампа? Але, зовсім недавно Бібі був у США, мав звернення до Конгресу та ключове, був прийнятий Трампом у флоридській резиденції. Якщо вони там домовилися про тактику і стратегію, яка, можливо, реалізується прямо зараз, тоді справи у Харріс відверто погані.

Та вирішальне все ж таки, не домовленості між Нетаньяху з Трампом, якщо вони взагалі існують, не гарячкуваті намагання людей Сплячого Джо та його особисто взяти під контроль на Близькому Сході те, що вже поза їх контролем, а те, що вісь зла Москва – Пекін – Тегеран – Пхеньян не зупиниться. Не для того була здійснена атака на Ізраїль 7 жовтня, аби зупинятися. Не для того кремлівський монстр вторгся в Україну, щоб зупинятися. Не для того пекінський монстр саме зараз почав підготовку до вторгнення на Тайвань, щоб зупинятися. Але ж це абсолютно зрозуміло, що саме нинішній період, за два місяці до виборів у США, є найбільш вдалим та критичним. Такої можливості для сучасної вісі зла може не бути дуже довго, якщо буде колись взагалі.

Що тепер буде робити Сплячий Джо? Він би міг не робити нічого й це, парадоксально, але могло лише б допомогти Камалі. Все можна було б звалити на військових і Пентагон, а політики б «умили руки», звинувачуючи, передусім, Бібі, а потім, терористів й лише потім іранських мулл. Та цього не станеться. Байден буде тиснути на Бібі та Ізраїль до останнього, він просто не в змозі змінити самого себе. Нетаньяху, як виглядає, це нарешті збагнув. Напевно, саме це просвітління Бібі й спричинило превентивний удар по Хезболлі, який на деякий час відтермінував те, чого найбільше бояться у Білому домі – «ескалації». А вісь зла цю, так звану «ескалацію», плекала та здійснює. У цьому величезна геостратегічна перевага, яка накладається на політичний календар сьогодення.

Угода між Ізраїлем та ХАМАС нині неможлива. В Тегерані це знали. Тому й надали наказ Хезболлі атакувати. Можна з великою долею впевненості стверджувати, що такий наказ все рівно був би відданий, незалежно від того, чи були б вбиті високопосадовці Ірану та Хезболли. І лідери Хезболли не вправі були б відхилити такий наказ. Тепер у мулл із Тегерану, як й у найвищих чинників Білого дому, немає іншого виходу, як домовлятися. Причому на умовах вісі зла.

Можливо, Бібі вже зрозумів це. Те, що Трамп цього ще не збагнув, точно. А коли збагне, то може бути страшним, якщо не вирішальним, ударом по Харріс. Звичайно, що Трамп із Нетаньяху у Мар- а –Лаго домовлялися, як зупинити Камалу. Зараз вони отримали рідкісну можливість зробити це. Питання, як виглядає, лише в одному: хто встигне домовитися першими – Трамп із Бібі, або Білий дім Байдена із вісю зла. Салліван вже надіслав чіткі сигнали до Кремля. Тепер він мчить до Пекіна.