Нідерланди бажають запровадити більш жорсткі запобіжні заходи під час можливих переговорів про членство в ЄС країн Західних Балкан, одночасно з цим даючи клятву не допустити Україну та Молдову до Союзу. 

Голандський парламент вчора провів дебати щодо розширення ЄС, приймаючи до уваги зростаючу невизначеність у країні щодо майбутнього розширення блоку.

Гаага, на відміну від Парижу, публічно не звинувачувала розширення в негативному результаті щодо конституції ЄС на референдумі минулого року. Але останнім часом, голандські політичні кола висловлюють вкрай серйозне занепокоєння з приводу публічної думки відносно майбутніх великих проектів ЄС.

Розширення є одним із таких проектів, щодо якого Голандія бажає зупинки в процесі європейської інтеграції. 

Лист, який був надісланий міністром закордонних справ Бернардом Ботом до парламенту напередодні дебатів, містить пропозиції, що сподівання країн Західних Балкан можуть відбуватися в значно жорсткішому режимі з боку ЄС.

Країни, на зразок Боснії і Герцоговині та Албанії, повинні тільки тоді отримати формальний статус країни-кандидата, якщо не тільки підпишуть, але й повністю виконують Угоду про Стабілізацію та Асоціацію з ЄС.

"Це той шлях, який не можуть обминути країни, які вимагають статус членства занадто рано", - пише Бот.

Гаага також бажає, щоб "під час цілого процесу переговорів про вступ, повинна існувати чітка можливість щодо перевірки відповідності політичним критеріям ЄС". Така ідея, яка вже була підтримана Францією відносно переговорів із Туреччиною, розглядається деякими оглядачами таким чином, що переговори про вступ можуть бути перервані в будь-який момент із "політичних" причин.

Спочатку складні глави

Пан Бот також вказує, що Європейська Комісія повинна "відкрити для переговорів складні глави, такі як юстиція та внутрішні справи, на ранішніх стадіях процесу, для того щоб уникнути того, коли ці важливі речі вирішуються під тиском часу".

Коли минулого року були розпочаті вступні переговори із Туреччиною та Хорватією, Комісія вже натякнула, що може не залишити найбільш складні речі для переговорів в останній момент.

Це стало своєрідним уроком на тлі запланованого розширення за рахунок Болгарії та Румунії, яке обіцяно в 2007 році, але беручи до уваги серйозні звинувачення в корупції та недоліки в юриспруденції у цих країнах.

В своєму листі пан Бот також пише, що ЄС "наразі не повинен пропонувати перспективу вступу іншим країнам, крім Туреччини та Західних Балкан, яким вже обіцяно майбутнє членство".

"Цього було достатньо"

Пан Бот не єдиний голандський політик, що висловлює сумніви відносно майбутнього розширення. Державний секретар з питань ЄС Атцо Ніколаї сказав в інтерв'ю "De Volkskrant", що "вже достатньо" з приводу майбутнього розширення, після можливого приєднання Західних Балкан та Туреччини.

Пан Ніколаї попередив, що виступає проти пропонування "привілєйованого партнерства" для країн на зразок України та Молдови, так як це може бути сприйнято, як послідовний крок для повного членства.

"Я зроблю все можливе, для того щоб уникнути, що країни на зразок України або Молдови могли приєднатися до ЄС через послідовні кроки", - сказав Ніколаї.

Ідея "привілєйованого партнерства", яка розглядається експертами як "все, окрім інститутів", означає, що країни можуть тісно співпрацювати з ЄС в головних політичних сферах, але без своєї присутності в інститутах ЄС.

Німецькі консерватори, які підтримують дану ідею, також розглядали таке партнерство для Туреччини та країн Західних Балкан. 

В грудні міністри закордонних справ вже погодилися провести широкі дебати цього року із стратегії розширення ЄС, а на неформальній зустрічі міністрів в травні це питання буде основним в порядку денному.