Фінське президенство в ЄС заперечує, що надало Ізраїлю можливість продовжити свої операції у Лівані та припускає, що інтерпретація Єрусалімом результатів переговорів на самміті у Римі була "повністю хибною".

Така сильна реакція від фінського міністра закордонних справ Ерккі Туоміойя надійшла після того, як міністр юстиції Ізраїлю Хаїм Рамон сказав, що розбіжності поміж світовими лідерами можуть вважатися як "дозвіл" Ізраїлю продовжувати свій наступ. 

Пан Туоміойя 27 липня зустрічався з вищими офіційними представниками Ізраїлю і сьогодні вирушає до Бейруту. Його протест відносно неправильної інтерпретації Єрусалімом заключних положень конференції в Римі викликав відповідну реакцію в Берліні та Римі.

Італійський прем'єр Романо Проді зазначив, що "позиція. яка була висловлена на конференції не може бути інтерпетована як дозвіл".

В свою чергу, міністр закордонних справ Німеччини Штенмайєр наполягає, що переговри в Римі сигналізували про "зовсім протилежне", так як "його учасники хотіли побачити закінченння бойових дій щонайшвидше".

Як відомо, під тиском США, учасники самміту утрималися від заклику негайного припинення вогню в регіоні, але підтримали ідею введення миротворчих сил за мандату ООН.

Блер лобіює Буша щодо резолюції ООН

Чутливе питання щодо припинення вогню у конфлікті буде домінувати під час зустрічі 28 липня британського та американського лідерів у Вашингтоні.

Британський прем'єр Блер планує зчинити тиск на президента Буша відносно підтримки негайного припинення вогню у Лівані в якості частини резолюції Ради Безпеки ООН, яка буде голосуватися наступного тижня.

Британія та США виявилися в ізоляції, відкинувши пропозицію закликати дві сторони конфлікту припинити вогонь, аргументуючи це тим, шо в регіоні необхідно знайти "стале" рішення проблеми.

Лондон та Вашингтон поширили проект резолюції, який пропонує двофазову процедуру встановлення миру у регіоні.

Перша фаза може включати припинення вогню між Ізраїлем та Ліваном та розміщення невеликої кількості міжнародних сил на кордоні за умови виходу ізраїльських солдат із Лівану.

Друга фаза може полягати у розміщенні 20-тисячних сил під мандатом ООН для розброєння ліванських військових угруповань, в першу чергу Хезболли, та допомога ліванській армії у встановленні контролю над південними кордонами країни. 

Одночасно з цим, Париж, який нині головує в Раді Безпеки, підготував власну резолюцію. Французький проект закликає до "негайного припинення вогню та передачі полонених третій стороні".

Також передбачається розміщення міжнародних сил для підтримки армії Лівану та встановлення буферної зони на кордоні.