Міжнародний валютний фонд прискорить процес надання кредитів

Через світову фінансову кризу міжнародний валютний фонд прискорить процес надання кредитів. Країни, що постраждали, але які в минулому проводили солідну економічну політику, можуть тепер подати заяву на отримання грошей без виконання додаткових критеріїв, сказав голова МВФ Домінік Строс-Кан у Вашингтоні. Досі надання кредитів прив'язувалося до частково дуже суворих передумов, як, наприклад, скорочення субсидій або приватизація державних підприємств. Міжнародний валютний фонд стверджує, що має в резерві 200 мільярдів доларів для кредитних програм. Кілька днів тому МВФ заявив про виділення Україні 16 з половиною мільярдів доларів. Ісландія отримає півтора мільярда, Угорщина – два з половиною мільярда доларів. За оцінками президента Світового банку Роберта Зелліка, в світі внаслідок фінансової кризи на межі банкрутства можуть опинитися близько тридцяти країн.    

Що таке МВФ? 
 
Міжнародний валютний фонд – це міжнародна організація, до якої входять 185 країн світу. Вона була створена після Другої світової війни з метою підтримки міжнародної монетарної співпраці, стабільності обмінних курсів та надання тимчасової фінансової допомоги країнам, які потребують збалансувати платіжний баланс (різницю між оплатою імпорту та надходженням від експорту). Максимальна кредитна спроможність МВФ складає понад 200 мільярдів доларів. Свої гроші МВФ отримує від країн-членів, які вони вкладають до Фонду при вступі. Ïхні квоти відповідають розміру економіки, чим більша економіка, тим більша квота. Також МВФ може позичати гроші у найбільш потужних і стабільних країн.

Керівним органом Міжнародного валютного фонду є Рада директорів, до якої входить представник кожної країни-члена. Рада директорів зустрічається раз на рік. Щоденною роботою Фонду керує виконавча рада на чолі з виконавчим директором, якого призначають на 5-річний термін із можливістю продовження.

Кредити та експертна допомога МВФ

Основне завдання МВФ полягає у видачі кредитів, які допомагають країнам відбудувати міжнародні резерви, стабілізувати свої валюти, продовжувати оплачувати свій імпорт, відновити умови для міцного економічного зростання.

Фонд також надає експертну оцінку економіці країн-членів та регіональної і світової економіки, яку публікує двічі на рік. Фонд безкоштовно надає технічну допомогу країнам-членам у формі консультацій щодо фіскальної, монетарної та курсової політики.

Країни, які потрапили у фінансову скруту, можуть звернутися до МВФ за фінансовою допомогою для підтримки платіжного балансу. Для цього вони у співпраці з МВФ складають програму дій, і надання фінансової допомоги залежить від виконання цієї програми.

Країни з невисоким рівнем доходів можуть отримати пільгові кредити. Наприклад, кредит на подолання бідності та підтримку зростання видається на термін до 10 років із відсотковою ставкою 0,5% річних, а щопіврічні виплати по ньому починаються через 5 з половиною років.

На кінець травня Фонд видав кредитів на суму майже 20 мільярдів доларів 65 країнам, із них майже 6,5 мільярдів пільгових кредитів 57 країнам.

Хто і коли отримував кредити МВФ?

Першою в історії організації кредитами МВФ скористалася Франція у 1947 році. За нею того ж року позики взяли Нідерланди, Мексика та Велика Британія. Ця країна до нинішньої кризи була останньою західною державою, яка під час паливної кризи у 1976 році вичерпала валютні резерви і скористалася кредитом МВФ для підтримки банківської системи і курсу фунта стерлінгів.

1995 року кредит на суму 18 мільярдів доларів отримала Мексика. Під час фінансової азійської кризи 1997-98 років Фонд надав понад 36 мільярдів доларів Індонезії, Кореї та Таїланду.

Україна та решта країн колишнього Радянського Союзу стали членами МВФ у 1992 році.

МВФ і нинішня фінансова криза

Білорусь погодилася лібералізувати економічну політику у намаганні отримати від Фонду 2 мільярди доларів. Цей захід офіційні особи Білорусі називають «превентивним заходом».

Ісландія звернулася до фонду минулої п’ятниці по 2 мільярди доларів. МВФ заявив, що він підтримує економічну програму, але саму позику ще має схвалити Рада директорів. Ісландія вважає, що кредит МВФ лише на третину покриє її потреби у відновленні банківської системи, відновлення торгівлі та призупиненні економічного падіння.

Угорщина домовилася про отримання понад 25 мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Це найбільший пакет допомоги, ухвалений досі. Угорщина отримає гроші на підтримку курсу форинта та фінансового ринку. Зі свого боку, країна зобов’язалася скоротити соціальні видатки та зарплати в громадському секторі.

Україна домовилася з Фондом про отримання доступу до 16,5 мільярдів доларів на 24 місяці. При цьому вона необов’язково мусить ними скористатися. За словами урядовців, кредит потрібен для підтримки валютних резервів, підірваних падінням курсу гривні, та банківського сектора, на який поширилася світова фінансова криза. Кредит має не лише практичне, але й психологічне значення, оскільки підтримує впевненість учасників ринку у тому, що країна і її фінансова система можуть виконати свої зобов’язання. В обмін за доступ до грошей Київ пообіцяв збалансувати бюджет та запровадити реформи, що мали б оздоровити банківську систему. Але ці реформи ще має схвалити парламент.

Литвин: влада не повинна приховувати на яких умовах дається кредит МВФ

Голова Народної партії Володимир Литвин вважає непопулярними заходи, передбачені меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Народної партії, про це В.Литвин  сказав учора на прес-конференції в Ужгороді.

Зокрема, В.Литвин  зазначив, що в згаданому меморандумі міститься теза про те, що антикризові заходи розраховані на період до кінця цього року і початок наступного, а реалізовувати їх буде новий уряд. «У мене виникає питання з цього приводу: коли прем’єр-міністр і міністр фінансів підписували цей документ, вони, очевидно, погоджувалися з тим, що будуть дочасні вибори. Або підписували виключно для МВФ», – зауважив В.ЛИТВИН.

За словами голови Народної партії, влада має вести чесний діалог із суспільством, а не приховувати від нього те, на яких умовах МВФ збирається видавати кредит Україні. На думку В.Литвина, вона боїться це робити, оскільки, якщо ознайомитися з текстом документа, стає зрозумілим, що МВФ ставить українську економіку під свій контроль. «У меморандумі є позиції, які викличуть масові невдоволення людей. Вони стосуються замороження на два роки наближення прижиткового мінімуму до мінімальної заробітної плати, замороження зростання пенсій, різке підвищення вартості комунальних послуг і безжалісне вибивання з людей заборгованостей по них. Я вже не кажу про жорсткі заходи щодо банківської системи і таке інше», – наголосив В.Литвин .

Крім того, на думку народного депутата, нез’ясованим залишається питання, на який період і під які відсотки Україна отримає цей кредит. Він також зазначив, що, за експертними оцінками, лише до кінця цього року Україна має заплатити по зовнішній заборгованості 8 млрд. доларів США, а в наступному ця сума має бути в межах 40 млрд. доларів США. Один із піків сплати зовнішніх боргів України буде припадати саме на наступний рік і до цього додається ще один кредит.

Говорячи про наслідки міжнародної фінансово-економічної кризи для України, В.Литвин  заявив: «Коли сьогодні намагаються все списати на міжнародні процеси – це неправильно, бо економічну кризу ми отримали вже тоді, коли був перевищений річний показник інфляції в країні. Якщо економічний блок уряду не здатний спрогнозувати такі події – це означає безвідповідальне ставлення влади до своїх обов’язків».

Як повідомляв УНІАН, уряд, Нацбанк і МВФ погодили на рівні експертів умови виділення Україні стабілізаційного кредиту stand-by на суму 16,5 млрд. дол. Програма фінансування повинна бути схвалена Радою директорів МВФ. Для винесення цього питання на засідання Ради директорів необхідне ухвалення Верховною Радою антикризового закону, проект якого вже в цілому позитивно оцінений МВФ.

29 жовтня ВР прийняла в першому читанні внесений Президентом України законопроект «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи і про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до ухваленого рішення, до другого читання профільний комітет парламенту має врахувати пропозиції альтернативних законопроектів.

Також ухвалено рішення розглянути цей законопроект в другому читанні 30 жовтня.

Перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр ШЛАПАК заявив, що жоден меморандум між українським урядом і МВФ не підписувався. Він пояснив, що сьогодні меморандумом називають звернення уряду до МВФ з проханням надати допомогу.