"Ми нізащо не зв'язуємо себе наперед" - такою була стандартна позиція попереднього голови Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жана-Клода Трише. Таким чином ЄЦБ залишав собі простір для маневрів і боронив свою незалежність від політиків. Але днями голова цієї установи Маріо Драгі зробив заяву, яка суперечить цим традиціям. Він оголосив, що ставка рефінансування залишатиметься "впродовж довшого часу" низькою або навіть знизиться ще більше. Нині ставка рефінансування в Єврозоні становить 0,5 відсотка.

"Це було визнанням безсилля", - вважає професор економіки університету Єни Андреас Фрайтаг. "У ЄЦБ розуміють, що країни Єврозони не хочуть реформуватися. Щоб запобігти краху всієї системи євро, нині мусять проводити тривалу політику низьких відсоткових ставок", - каже науковець.

Слабкий євро змусить подорожчати нафту

Таким чином у Європі наближаються до японського сценарію, характеризує Фрайтаґ. Це означає "десятиліттями не проводити структурних реформ, утримувати низькі відсоткові ставки, які дозволяють урядам загрузати в боргах і відсувати проблеми на майбутнє", описав ситуацію вчений у розмові з DW.

Побічний ефект намірів ЄЦБ, тобто посилення тиску на євро, має сподобатися урядам країн Південної Європи. "Якщо ЄЦБ почне провадити експансивнішу фінансову політику, а у США думатимуть швидше про протилежне, це, звісно, вплине на валютний курс", - прогнозує Тобіас Бассе, валютний експерт Norddeutsche Landesbank. Послабшання євро посприяє експорту в Єврозоні. Однак існує і зворотний бік медалі. "Слабший євро спричинить подорожчання імпортованої сировини, перш за все нафти. А це не обов'язково буде позитивним для всіх сфер промисловості", - розповів фахівець у бесіді з DW.

Ризики та побічні ефекти

Інший ризик полягає в тому, що ЄЦБ може стати заручником власної політики, приваблюючи на фінансові ринки дедалі більше залежних від низьких відсоткових ставок банків і посилюючи свою власну залежність. "Тому що ніхто не зацікавлений у надто сильному русі цін на фінансовому ринку, що може викликати драматичне падіння курсу, що, в свою чергу, може негативно відобразитися на національних економіках", - каже Бассе.

Але те, що добре для інвесторів, невигідно вкладникам, бо вони отримуватимуть мізерні відсотки на свої депозитні рахунки. Банки теж матимуть проблему через політику низьких відсоткових ставок, вважає Фрайтаґ. "Як ви хочете отримувати високі прибутки з кредитною ставкою в три відсотки?" - запитує він.

Зомбі-банки фінансують зомбі-фірми?

Ситуація може стати ще гіршою, прогнозує Фрайтаґ. "Банки, імовірно, вже не зможуть дозволити собі списання ненадійних кредитів. З огляду на це вони намагатимуться видавати проблемним підприємствам дедалі нові й нові кредити", - зауважує науковець. А це, в свою чергу, сприятиме тому, що кредити отримуватимуть тільки проблемні підприємства, а не успішні.

При цьому ЄЦБ своєю нетрадиційною акцією хоче натиснути на банки, щоб вони роздавали більше кредитів підприємствам і заохочували їх до інвестицій. Однак фірми інвестують не через низькі відсотки, а коли їм дозволяють це зробити рамкові умови. Потрібні умови можуть створити лише політики шляхом структурних реформ. "Як правило, структурні реформи проводяться тільки тоді, коли є величезний тиск. А зараз тиск знову забирають", - каже Фрайтаґ. На його думку, таким чином можна виграти час, який не буде використано, і тільки погіршити проблеми в Єврозоні, що вже існують.