Голосування на національному референдумі в Греції завершиться з приблизним показником у 70 % проти програми знищення Еллади.

Після референдуму доля проекту євро буде вирішена. Це буле кінець одного із найбільш страхітливих проектів в історії європейського континенту. Які форми матимуть останки єврозони вже не буде мати особливого стратегічного значення. Стратегічним викликом стане доля ще одного проекту – самого Європейського Союзу. Абсолютно зрозуміло, що після краху єврозони ЄС опиниться на межі історичної прірви.

Ал,е всі проекти так чи раніше завершуються. Фундаментальним постання питання збереження свободи та демократії в Європі. Чи стане це знову справою США або НАТО? Наразі це виглядає сумнівно, як мінімум на етапі президентства Обами. Але коли європейський стан буде стрімко рухатися до геополітичної руйнівної межі, у Вашингтоні не залишиться вибору, як знову рятувати цілу Європу. Тоді мова не буде йти про порятунок «ever closer Union», а тим більш безумної та ідіотичної зони євро.

Фанатики та маразматики із брюссельських кабінетів можуть піти на все. «Франкфуртська група» може піти на все. Вони вже натворили дуже багато лиха, щоб зупинитися. Це вони у 2012 році організували путч та скинули законно обраний грецький уряд колись величної партії ПАСОК. Вони можуть повторити свою страхітливу спробу знову.

Сутність «грецької драми» завжди полягала у збереженні демократії. Єврократи та єврофанатики, базуючись на догмах «батьків-засновників» «єдиної Європи» знали, що в разі краху проекту євро, їх доля буле вирішена. Зараз наблизився час істини.

Після 5 липня 2015 року постане ключове питання: «Навіщо взагалі існував проект зони євро?». Наступним постане найголовніше європейське питання: «Навіщо взагалі Європі Європейський Союз?» .

Еллада завжди рятувала європейську демократію. Так станеться і зараз.