Глави держав і урядів 26 країн НАТО, партнери Північноатлантичного Альянсу, а також представники ряду міжнародних організацій відкривають у середу, 2 квітня в Бухаресті черговий самміт, який триватиме до 4 квітня.

У ході самміту, зокрема , будуть обговорюватися проблеми, пов'язані з розширенням НАТО, дії альянсу в Афганістані й Косово.

Крім того, відбудуться зустрічі Північноатлантичної Ради, Євроатлантичної Ради з партнерства, а також засідання ради Росія- НАТО й комісії Україна- НАТО.

Очікується, що найбільш важливим стане обговорення подальшого розширення НАТО. Зараз учасниками Плану дій щодо членства в НАТО є три країни - Албанія, Македонія й Хорватія.

Найбільш складна ситуація пов'язана з Македонією, проти вступу якої в НАТО під такою назвою виступає Греція. Грецька влада раніше неодноразово заявляла, що якщо проблема з офіційною назвою сусідньої держави не буде врегульована, Афіни будуть блокувати будь-яке рішення, пов'язане з подальшим зближенням цієї країни з Північноатлантичним Альянсом. Греки не визнають назву "Македонія" через те, що таку ж назву має одна з областей північної Греції.

Нарівні з Албанією, Македонією й Хорватією на активне зближення з НАТО йдуть Україна й Грузія, однак багато країн НАТО не вважають, що зараз несприятливий момент для того, щоб Київ і Тбілісі робили подальші кроки убік  Альянсу. Зокрема , представник канцлера ФРН Ангели Меркель зазначила, що "політичний неспокій у Грузії й сильні протиріччя серед українців з питання про членство в НАТО стали основними факторами для негативної німецької позиції з цього питання".

Позицію Берліна можуть розділити Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія й Франція. Протилежної точки зору дотримуються Вашингтон, що підтвердив у рамках візиту до Київа президент Джордж Буш, і деякі східноєвропейські члени НАТО, зокрема , Польща.