Державний секретар США Хілларі Клінтон дала інтерв’ю кореспонденту "Голосу Америки" Девіду Голусту, яке стосувалося, серед іншого, питань Росії, України і Грузії. Пропонуємо вашій увазі головні моменти розмови.

Голуст: Дозвольте мені перейти до Вашого виступу в Парижі на тему європейської безпеки. Ви наводили на думку, що розширення НАТО фактично поліпшило безпеку самої Росії, незважаючи на те, що вона була рішучим опонентом розширення НАТО. Одначе, що про той аргумент, що внаслідок розширення НАТО Росія сама стала, можливо, більше виправдовуватись і стала менш демократичною?

Клінтон: На мій погляд, факти не підтримують такого аргументу. Я вважаю, що уможливлення центральноєвропейським і східноєвропейським державам почуватися безпечніше, приєднатись до НАТО, якщо це буде їхнім вибором, створює союз країн, які працюють разом, аби посилити безпеку. Союз НАТО не зацікавлений вдаватись до наступальних дій проти будь-якого мирного сусіда. Фактично, в інтересах НАТО є працювати тісніше з Росією. Бо ми вважаємо, що в ХХІ столітті випробування будуть не стільки між державами, а між державами, що віддані справі миру і процвітання, і недержавними акторами і країнами-ізгоями. А Росія відчуває брак безпеки на своїх кордонах. На мій погляд, це дуже допомагає Росії, що вона не мусить непокоїтись з приводу своїх сусідів на захід від неї. Росія мусить вирішити, як вона сприймає такий розвиток подій як розширення НАТО. Однак, я хотіла б бачити дуже близькі стосунки між НАТО і Росією, що і далі було б на користь усіх сторін.

Голуст: Наскільки Ви занепокоєні станом демократичних свобод у Росії? Багато людей вважають, що їх стан погіршився від часів Єльцина.

Клінтон: На мою думку, є певні, на жаль, тенденції, коли йдеться про демократію і права людини, а також розвиток. Тривалість життя в Росії скорочується. Це – велика країна, з надзвичайного історією і дуже інтелігентним населенням, освіченим населенням. Я думаю, що Росії слід попрацювати в себе вдома і, на мій погляд, президент Медведєв це усвідомлює. Він говорив на цю тему, він про це писав. Я думаю, що, на довшу перспективу, в інтересах Росії є бути більш відкритим суспільством, в якому ставляться більш терпимо до інакодумства, і далі працювати з метою розширення свого вільного ринку і приєднання до Світової організації торгівлі та всіх інших аспектів модернізації, що може дуже допомогти росіянам.

Голуст: У своєму виступі Ви говорили, що те, що вибори, які відбудуться в Україні, є частиною процесу, який наблизить Україну до європейської спільноти. З іншого боку, якщо подивитися на опитування громадської думки, то там вибори може виграти кандидат, який виступає проти членства в НАТО. Якщо це станеться, то чи це є крок назад?

Клінтон: Ні, тому що це рішення, яке має винести сама країна. Нікого не примушують приєднатись до НАТО. Країна сама повинна подати прохання про членство. І якщо є зміна політичного керівництва в Україні і український народ вирішить, що він в цю пору волів би не просити членства в НАТО, то це його вибір.

Голуст: У своєму виступі Ви також згадали, що Сполучені Штати занепокоєні з приводу Абхазії і Південної Осетії. Чи той факт, що Росія фізично окупує ці території, унеможливлює членство Грузії в НАТО?

Клінтон: Ні. Грузія тепер є в процесі, метою якого є встановити, чи вона відповідає стандартам членства. Європа, Сполучені Штати та члени НАТО, без сумніву, не визнають легітимності відокремлення Південної Осетії і Абхазії. Ми надіємось на поліпшення стосунків між Росією і Грузією, і на розрядження напруженості, як також на уникнення провокацій. Саме в цьому напрямку ми тепер працюємо.

Голуст: Одним з найбільш зворушливих моментів, на мою думку, була Ваша зустріч тиждень тому в Державному департаменті з прем’єр-міністром Молдови. Його коментар про те, який він вдячний, що Молдова стала членом Корпорації виклику тисячоліття, і як він пишається демократичними реформами. Чи є щось, що Сполучені Штати та їх союзники могли б зробити з приводу територіального питання в Молдові, яке є великою перешкодою на шляху цієї країни до прогресу?

Клінтон: Я обговорювала це довго з прем’єр-міністром. Молдова намагається консолідувати свою демократію і поліпшити свою економіку. Вона відповідає вимогам договору про Виклик тисячоліття тому, що це ще бідна країна, яка потребує багато допомоги. Очевидно, суперечка щодо кордону з Румунією і дальше перебування російських військ на молдовській території є питаннями, які викликають занепокоєння. Одначе, ми хочемо допомогти Молдові поліпшити життя свого народу. Надіємось, що з часом вдасться розв’язати проблеми, перед якими вона стоїть.