Головною темою коментарів у європейській пресі є формування міжнародного миротворчого контингенту для Лівану та конфлікт навколо атомної прогами Ірану. Газети звертаються також до дискусії щодо гарантування безпеки громадян в Німеччині на тлі невдалих бомбових замахів на поїзди.
Датська газета Information вітає той факт, що багато країн Європейського союзу погодилися відрядити своїх солдатів до миротворчої місії ООН в Лівані:
Це був дійсно останній шанс для країн ЄС, щоб перейняти їхню частину відповідальності за консолідацію зусиль для збереження нестабільного перемир’я між Ізраїлем та ліванським рухом „Хезболла“. Інший розвиток подій був би неприпустимий для Євросоюзу та й для усієї Європи. За те, що все склалося саме в такий спосіб, слід дякувати передусім італійському урядові на чолі з прем’єр-міністром Проді, - вважає газета Information, що виходить у Копенгагені.
Нідерландське видання De Volkskrant продовжує тему:
Слід зачекати й подивитися, чи виправдаються ті обіцянки, що зробили деякі з країн. Багато що залежатиме зокрема й від того, як швидко прибудуть до Лівану й займуть свої позиції військові миротворчої місії ООН. Чим довше триватиме нинішній владний вакуум, тим більшою є небезпека, що навіть один раптовий інцидент між Ізраїлем і „Хезболлою“ може призвести до ланцюгової реакції, і все почнеться знову. Ще більше ускладнює ситуацію те, що під час миротворчих місій ООН, як правило, стратегічно важливі дії змушені поступатися місцем політично реальним, - пише амстердамська газета De Volkskrant .
Норвезька газета Dagsavisen скептично ставиться до того, що в цьому близькосхідному конфлікті можливе зближення між країнами. Видання звертає зокрема увагу на одну з країн-сусідів Ізраїлю:
Після війни в Лівані знову зайшла мова про мир між Сирією та Ізраїлем. Але за оцінками експертів, США нині не прагнуть цього зближення. До того ж, Сирія та Ізраїль уже давно могли б і самі вкласти мир, якби того хотіли. Позиція Вашингтона, очевидно, є тільки зручним вибаченням, щоб уникнути мирних переговорів. Натомість обидві сторони висувають знову й знову нові передумови, передусім виходячи з внутрішньополітичних обставин. Дуже шкода, що керівники держав вважають простішим вести війну, ніж укласти мир. Ціна, яку доводиться за це платити, є зависокою, - підкреслює видання Dagsavisen, яке виходить в Осло.