Депутати Європарламенту під час спільного засідання Комітету з питань промисловості та Комітету із закордонних справ більшістю голосів підтримали доповідь, яка може стати основою для законодавчого акту ЄС у питаннях спільного оборонного замовлення в інтересах зацікавлених країн-членів.

Про суть документа сьогодні під час пресконференції у Брюсселі розповіли його співдоповідачі - польський депутат Здзіслав Краснодембський (ECR) та німецький депутат Міхаель Галер (EPP), повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

За доповідь «Посилення європейської оборонної промисловості шляхом спільного замовлення» (European defence industry reinforcement through common procurement act, EDIRPA) проголосували 87 депутатів, 8 – проти, ще 20 – утрималися.


«Підготовка цього документу забрала 4 місяці дуже інтенсивної роботи в рамках Комітетів з питань промисловості, із закордонних справ та підкомітету з питань оборони й безпеки. EDIRPA – це не лише гроші для закупівлі зброї, але також інструмент для посилення співробітництва між країнами-членами навколо спільного замовлення. Ми знаємо про критичну ситуацію, яку виявила війна в Україні. Головне завдання на майбутнє - посилити європейську оборонну промисловість. В цій трагічній ситуації ми маємо поповнювати наші склади та підтримувати ефективний захист України», - зазначив з цього приводу Краснодембський.

Він зауважив, що сьогоднішнє голосування відобразило спільне розуміння нинішньої ситуації більшістю депутатів, що дозволяє шукати спільні рішення. Депутат висловив сподівання, що переговори щодо запропонованого законодавчого акту за участю Ради ЄС та Єврокомісії проходитимуть конструктивно.

Своєю чергою депутат Галер назвав сьогоднішнє рішення навколо EDIRPA «історичним моментом для європейської оборони».


«Вперше ЄС може створити інструмент, щоб наблизити позиції країн-членів в питаннях оборони, шляхом надання відповідних фондів та створення стимулів для спільного замовлення з боку країн-членів. Це є не лише терміново необхідним зараз, але мало б бути зробленим вже давно», - зауважив німецький депутат.

Для такої терміновості розгляду документа він назвав три причини, першою з яких є агресивна війна росії проти України, та проблеми, що виникають у постачанні для України боєприпасів та озброєння. Ця війна зробила очевидним той факт, що європейські країни надто довго нехтували питаннями оборони.

«Навіть гірше – Європа має приготуватися до часів набагато більш інтенсивної геополітичної конкуренції, і навіть до напруги. Конкурентні військові спроможності є необхідними не для того, щоб погрожувати нашим противникам, а щоб стримувати їх, з метою захистити наші цінності та інтереси, міжнародний порядок, що заснований на правилах, та безпеку й добробут наших громадян. Саме наші громадяни закликають нас до цього», - підкреслив Галер.


Друга причина - необхідність тіснішого співробітництва між країнами ЄС в оборонній сфері. За словами депутата, ще у 2007 році країни-члени взяли зобов’язання інвестувати 35 відсотків оборонних витрат у спільні проєкти. Торік такі спільні витрати досягли лише відмітки у 18 відсотків.

Нарешті, третя причина - необхідність зміцнити європейську оборону та оборонну промисловість. Одним з інструментів цього є створений нещодавно Європейський фонд оборони, який дозволяє об’єднувати разом зусилля оборонних компаній з різних країн ЄС. Йдеться про якісне посилення такої роботи, коли країни-члени не лише будуть здатними розміщувати власні замовлення, але й формувати спільний запит на виробництво військової техніки й озброєння. Такий підхід надасть стимул для розвитку економіки та для більш ефективного використання грошей платників податків, дозволить підвищити рівень взаємосумісності та взаємозамінності між збройними силами різних європейських країн.

«Сьогодні ми зробили перший та доволі невеликий крок у цьому напрямку. Я хотів би, щоб нам не знадобилося постати перед війною у Європі, щоб дійти до такого розуміння. Але краще це зробити пізніше, ніж ніколи», - наголосив німецький політик.


Він повідомив, що від початку переговорів для фінансування в рамках EDIRPA Єврокомісія пропонувала суму у 500 мільйонів євро, депутати наполягали на виділенні 1,5 мільярда євро. Виходячи з реалій, що склалися, в рамках підготовки документа сторони погодили суму проєкту у 1 мільярд євро.