Центр «Досьє» підготував цей матеріал спільно з Delfi Estonia, Re:Baltica, LRT, Expressen, NDR (Norddeutscher Rundfunk), Frontstory.pl, Süddeutsche Zeitung, VSquare, WDR (Westdeutscher Rundfunk),Yahoo News.

Документи, зокрема, свідчать, що російські чиновники побоюються участі Естонії у розвитку фінно-угорського сепаратизму, замороження російських активів у Латвії та встановлення натовських засобів ППО у Литві.


Проаналізований документ кремля називається «Стратегічні цілі російської федерації на естонському, латвійському та литовському напрямах». Він був розроблений в управлінні прикордонних зв’язків адміністрації президента рф за сприяння спецслужб (це ж управління готувало стратегію щодо поглинання білорусі до 2030 року та втручання у політику Молдови, проаналізовану та опубліковану тим же виданням).

Для кожної з трьох країн були розроблені окремі стратегії, але деякі з ключових завдань збігаються. Це, зокрема, відновлення відносин між росією та країнами Балтії; формування мережі «м'якої сили» з організацій, які виступають за співпрацю з рф; недопущення «мілітаризації країн» та створення нових баз НАТО на їхній території; вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок; збереження «спільної історичної пам'яті та радянських пам'яток»; боротьба з «дискримінацією російськомовного населення» та збереження освіти російською мовою.

Найбільшою поточною проблемою в регіоні кремль вважав вихід країн із БРЕЛЛ — електричного кільця білорусі, росії, Естонії, Латвії та Литви (це договір про синхронну роботу енергетичних систем на єдиній частоті струму). Для росії вона є стратегічно важливою через ексклав Калінінграда.

2017 року країни Балтії вирішили, що вийдуть з цієї угоди до 2025 року. Це призведе до десинхронізації енергосистеми Калінінградської області. (Наразі балтійські країни перебувають у процесі десинхронізації. Напередодні Литва успішно провела тестове відключення). Наразі БРЕЛЛ, як частина торговельно-економічної сфери, залишається одним з останніх знарядь впливу кремля у країнах.

Стратегія щодо кожної з країн складається із двох частин – у першій прописують, що росія вбачає для себе як загрозу, у другій – як цьому планують протидіяти. Усі цілі за різними сегментами прописані за часовими рамками – 2022 рік, 2025 рік, 2030 рік.

Всі три стратегії були розроблені у 2021 році. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну з наступними санкціями проти прокремлівських чиновників, бізнесменів і журналістів впливати на балтійські країни стало набагато складніше. «Але росія все ще прагне повернутися за стіл переговорів із регіоном, протидіючи зміцненню його відносин із Заходом», - резюмується у фіналі розслідування.