Як випливає з нових ліцензій, виданих Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC), дозвіл на операції з венесуельською державною нафтогазовою компанією PDVSA тепер безпосередньо пов'язаний із відсутністю співпраці з підсанкціонованими країнами.


Зазначається, що три ліцензії, випущені американським відомством, частково знімають окремі обмеження щодо взаємодії з урядом Венесуели, PDVSA та пов'язаними з нею структурами. Ліцензія №46А дозволяє експорт, реекспорт, транспортування та переробку венесуельської нафти уповноваженими американськими організаціями, а ліцензія №48 - постачання товарів, технологій та послуг для розвідки та видобутку у Венесуелі. Третя ліцензія (№30B) стосується операцій, необхідних роботи портів і аеропортів країни.

Основною умовою всіх дозволів стала пряма заборона на залучення до угод Росії, Ірану, Північної Кореї та Куби, а також підконтрольних їм структур. Крім цього, контракти мають регулюватися законодавством США, а виплати "заблокованим особам" (за винятком місцевих податків) - переказуватись на рахунки іноземного уряду.

Ці обмеження вдарять за російськими інвестиціями у Венесуелу, які, за оцінками Reuters, становлять близько $17 млрд і включають частки у нафтових родовищах. Роснефть у середині 2010-х відкрила п'ять спільних підприємств із PDVSA: Petromonagas (40%), Petroperija (40%), Boqueron (26,67%), Petromiranda (32%) та Petrovictoria (40%). У 2020 році, коли венесуельська компанія потрапила під санкції, Роснефть оголосила про вихід із венесуельських активів, проте вони були передані новоствореній структурі - АТ Росзакордонненафта, що на 100% належить уряду РФ.

Як відомо, у листопаді 2025 року Національна асамблея Венесуели продовжила дію цих проектів до 2041 року, передбачивши додаткові інвестиції у розмірі 616 млн. доларів і план видобутку близько 91 млн. барелів нафти за 15 років. Однак після арешту Ніколаса Мадуро у січні поточного року функції глави держави перейшли до віце-президента Делсі Родрігес, а президент США Дональд Трамп заявив, що венесуельська нафта відтепер є «власністю США», і зажадав від іноземних компаній працювати через адміністрацію США, а не безпосередньо з Каракасом.