У четвер у Брюсселі завершився саміт Євросоюзу. Незважаючи на світову фінансову кризу, держави ЄС все-таки вирішили втілювати свій амбіційний план стосовно скорочення викидів в атмосферу.

Ініціатива "захисної парасольки" для грошових ринків рішенням саміту розширена на усі 27 країн-членів ЄС. Спираючись на цю домовленість, кожна країна може додавати власні стабілізаційні пакети. Щоб уникнути криз у майбутньому, створюється неформальний постійно діючий кризовий штаб. Кожна країна має змогу в екстреному порядку та конфіденційно задіювати штаб, аби той надалі координував рятувальні акції.

Після одноголосного рішення щодо плану з порятунку європейських банків, ухваленого у середу, у четвер лідерам держав ЄС все-таки довелося посперечатися. Цього разу - з приводу заходів боротьби із зміною клімату. Польща та Італія погрожували заблокувати увесь план заходів щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу до 2020 року. Оскільки Рим та Варшава побоюються ( з огляду на нинішню фінансову кризу), що промисловість не витримає додаткових обмежень. Але вихід було начебто знайдено. У грудні пакет, що є предметом розбрату, таки введуть у дію:

“Щодо пакету із боротьби зі змінами клімату, я вас запевняю, що цілі залишаються тими ж, календарний план залишається незмінним. Тепер я та президент Єврокомісії Баррозу маємо знайти рішення для тих держав, які висловили своє занепокоєння”,- сказав на фінальній прес-конференції французький президент і голова Європейської Ради Ніколя Саркозі.

Окрім того, у четвер зранку на саміті було затверджено новий міграційний пакт ЄС. Нарешті Євросоюз матиме спільну міграційну політику. Вона включає, зокрема, перерозподіл шукачів притулку між країнами. Він повинен здійснюватися "скоординовано та на добровільних засадах". Правозахисники критикують міграційний пакт за те, що він надто "зациклений" на питаннях безпеки.

Натомість, рішення про відновлення переговорів із Росією було відкладене до наступної зустрічі керівників країн Євросоюзу у листопаді. Нині вони не змогли дійти спільної думки. Оскільки Швеція, Чехія, Польща та країни Балтії мали багато застережень проти швидкої нормалізації відносин з Москвою. Так само відкладено і ухвалу з приводу майбутнього Ліссабонської угоди. До цього питання керівництво ЄС повернеться у грудні.