Єврокомісія планує інвестувати 3,5 мільярди євро у підвищення енергобезпеки, зокрема у мережу перерозподілу газу, тоді як Росія й Україна в очах Брюсселя змарнували "кредит довіри".

Відповідну програму дій, за інформацією видання, буде представлено наступного тижня у Брюсселі.

Серед головних поборників цього документу – глава Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. За його зізнанням, йому нечасто за часи політичної діяльності доводилося переживати настільки систематичне нехтування міжнародними зобов’язаннями, яке продемонстрували під час газової суперечки Україна і Росія.

Висновок Баррозу: Євросоюз у майбутньому не може покластися ані на безперебійні поставки газу, ані на його надійний транзит.

 
Голова Єврокомісії сподівається, що європейські політики зроблять висновки і змінять пріоритети спільноти в енергетичній політиці.

Вже починаючи з 2005 року у Брюсселі домагаються масштабної розбудови європейських газових і електромереж, а також зменшення енергетичної залежності від Росії.

"Поки усе було спокійно, до Єврокомісії як слід не дослухалися – уряди країн ЄС здебільшого вважали енергобезпеку суто національною прерогативою. Однак тяжка криза у постачанні російського газу змінила політичну ситуацію", - пише Handelsblatt.

Свою вразливість дуже болюче відчули, зокрема, такі країни як Словаччина і Болгарія. Без допомоги інших країн ЄС їм було не обійтися - в Єврокомісії у цьому побачили наочне підтвердження слушності своєї стратегії енергобезпеки.

Тепер, коли в умовах глобальної економічної кризи Єврокомісія готує проект масштабної програми пожвавлення кон’юнктури, левову частку грошей вирішили витратити на енергетичну безпеку. На ці потреби планують витратити 3,5 з 5 мільярдів євро.

Зокрема, 1,5 мільярди мають піти на будівництво додаткових газосховищ і подальше розгалуження газогонів, які мають сполучити між собою країни ЄС. Півмільярда планують витратити на підтримку будівництва "офшорних" вітрових електростанцій. Такі цифри наведені у документі Єврокомісії, текст якого має Handelsblatt.

Проте розподіл коштів у пакеті пожвавлення кон’юнктури поки неостаточний. Усе залежить від позиції урядів країн ЄС і Європарламенту. Крім енергобезпеки, Єврокомісія хоче інвестувати у розвиток сучасних телекомунікаційних мереж у регіонах зі слабкою інфраструктурою.

Остаточний список заходів і пріоритетів Баррозу представить 28 січня. Однак дискусія, як очікується, буде нелегкою. Зокрема, застереження висловили у Берліні, пише Handelsblatt. Німецькі урядовці вважають, що енергетичні інвестиції матимуть лише довгостроковий ефект, а заходи із пожвавлення кон’юнктури мають діяти якнайшвидше.