В Білорусі вперше за останні 10 років побувала делегація Конгресу США.
У відповідь на її прохання президент Лукашенка помилував американського громадянина Емануіла Зельцера, який перебував у білоруський тюрмі за звинуваченням у комерційному шпигунстві.

Почавши діалог з Євросоюзом, Білорусь спробує налагодити контакти і з Вашингтоном.

Щороку американський посол у Мінську збирає у себе в резиденції провідні білоруські гурти на мініатюрний фестиваль, пояснюючи це прагненням підтримувати білоруську культуру – адже єдина вимога до учасників – аби ті співали білоруською мовою.

Проте багато років офіційний Мінськ вважав, що Вашингтон стоїться за плечима білоруських опозиціонерів. Американці в свою чергу затаврували Білорусь як «європейську Кубу», а президента Лукашенка називали «останнім диктатором Європи».

І ось в американо-білоруських взаєминах - відлига! „Давайте приберемо всі завали, яки ми з вами створили і які сьогодні шкодять нашим відносинам, а потім почнемо писати історію нових наших взаємин більш світлими барвами”, - так президент Лукашенка звернувся до американських конгресменів, яки прийшли до нього на зустріч цього тижня. Їм першим він повідомив про своє рішення звільнити з білоруської тюрми американського громадянина.

Арешт та засудження адвоката Еммануїла Зельцера псували відносини Білорусі протягом останнього року. США багато разів закликали Мінськ визволити його з міркувань гуманності, як дуже хвору людину. Але лише після приїзду до Білорусі представницької делегації Конгресу білоруський лідер пішов на це.

Серед конгресменів, які зустрічалися з паном Лукашенком, були автори ухваленого Конгресом у 2004 році „Акту про демократію в Білорусі”, який вимагає від Мінська дотримання прав людини та передбачає санкції проти білоруського керівництва. Візові та фінансові санкції США проти президента Лукашенка та його оточення, на відміну від призупинених санкцій Євросоюзу, діють досі. Два тижня тому їх поновив президент США Барак Обама. Діють і економічні санкції США проти державного концерну „Бєлнафтахім”, їх тільки дещо пом’якшили після того як в Білорусі не так давно звільнили політв’язнів.

Налагоджуючи перші контакти з представниками США, президент Лукашенка намагається перш за все позбутися цих образливих для нього санкцій:

„Ви знаєте, для нас більший біль ніж матеріальний – у моральному аспекті. Як що ви сильні люди, ви цей закон маєте скасувати. Ви повинні зняти ці нічого не значущі для Америки санкції. Тільки цім ви продемонструєте свою значність і велич в очах білоруського народу. Я не вимагаю від вас швидкого рішення по санкціям… Але вирішіть до кінця року це питання!”

У такому випадку президент Лукашенка обіцяв дозволити поновити повний штат посольства США у Мінську та повернення посла, якого на вимогу Білорусі Вашингтон відкликав рік тому.

Але американці у відповідь знову нагадали пану Лукашенку про порушення в Білорусі прав людини, свободу преси, утиски опозиції, непрозору виборчу систему тощо. Скасування санкцій США буде залежати від того, як далеко Білорусь піде у вирішенні цих проблем, М’яч на білоруський половині поля, заявив голова делегації конгресмен Кристофер Сміт за підсумками переговорів у Мінську. Його колега Ллойд Доггєт висловився категоричніше:

„Замість того, щоб пропонувати заходи для зняття взаємних бар’єрів, пан Лукашенка цілком відбілив політичну ситуацію в країні. Але до того, як ми побачимо реальні дії, я не бачу жодних підстав для поглиблення торгівлі, допомоги та кредитів”.

Конгресмени заявили про повну єдність у білоруському питанні демократів та республіканців, президентів Буша та Обами.

Проте в Мінську розраховують на зміну ставлення до Білорусі нової адміністрації, та на те, що президент Обама почав глобальне «перезавантаження» міжнародної політики США і може піти на скасування санкцій проти Мінська.

Американський політолог Ніколай Злобін впевнений, що сам Обама на це не піде, бо він міцно залежить від Конгресу та громадської думки.

„Сьогодні ще не зовсім зрозуміло, як буде відбуватися фундаментальний перегляд американської політики на теренах колишнього СРСР, але таке бажання є. Певною мірою це буде залежати як від підсумків візиту Барака Обами до Москви 6—8 липня, так і від того, наскільки адекватно власті пострадянських країн будуть сприймати спроби США оновити ці взаємини”.

Мінський політолог Аляксєй Кароль вважає, що США будуть продовжувати діалог з Білоруссю, але дуже обережно, вимагаючи демократизації більш наполегливо, ніж це робить Євросоюз. І американська політика може мати певний успіх, каже пан Кароль:

„Є надія, що в таких умовах, у які потрапила Білорусь, можливі і подальші кроки у справі демократизації та реформ. Покращення взаємин із США залежить насамперед від кроків білоруської сторони”.

На думку пана Короля, в умовах погіршення зв’язків Білорусі з Росією, в умовах економічної кризи, Мінську потрібно покращення відносин із Заходом і зокрема США.

До речі, президент Лукашенка, який у вівторок з півторагодинним запізненням прийняв голову українського парламенту Володимира Литвина, який теж перебував у Мінську, пояснив українцеві, що мав бесіду з „друзями з-за океану”, які мали багато важливих питань.

	Лукашенко та конгресмени США