У пресі продовжують аналізувати можливі наслідки відмови США від ПРО у Польщі та Чехії. Чимало експертів наголошують, що справа не лише у нібито зміні технічних параметрів американської ПРО, а, насамперед, у зміні політичних параметрів політики США. А це направлено, як пишуть деякі європейські видання, на задобрювання Росії перед відновленням 1 жовтня переговорів щодо ядерної програми Ірану. Впливові експерти наголошують на сторінках європейських газет, що Москва може погодитися на «здачу» Ірану лише у разі відмови США від підтримки України та Грузії.

Лондонська «Дейлі Телеграф» оприлюднила оцінки нової політики США щодо Росії з боку деяких впливових американських експертів. Так Ден Гоєр, багаторічний консультант Пентагону, скептично оцінив останні кроки Обами щодо ПРО і наголосив, що «справжнє значення цього кроку Обами буде зрозумілішим лише після зустрічі з паном Медведєвим цього тижня в ООН, але політика щодо Ірану стане справжнім лакмусовим папірцем». А інший американський експерт, керівник глобальної експертної мережі «Стратфор» і провідний радник США з питань оборонної політики, Джордж Фрідман зазначив на сторінках «Дейлі Телеграф», що «поки Росія відчуває на собі загрозу американської підтримки колишніх радянських держав України і Грузії, Кремль не буде змінювати своєї підтримки Ірану... Сподіватися на інше було б наївно і нереалістично», – наголосив Фрідман.

Європейське видання «Уолл Стріт Джорнал» аналізує програмну промову нового Генсекретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, з якою той виступив у п’ятницю. Газета звертає увагу на слова Расмуссена про те, що Росія має подати свій голос у відповідь на нову стратегію безпеки НАТО і визначитися з пропозицією Північноатлантичного альянсу щодо спільної з Росією системи ПРО. «Уолл Стріт Джорнал» цитує тут російського посла в НАТО Дмитра Роґозіна, який позитивно оцінив таку пропозицію НАТО. Видання також наголошує, що тон російських лідерів, після оголошення США щодо відмови від ПРО та нових пропозицій НАТО, потеплішав, але позитивних зрушень з боку Кремля з приводу Ірану, ключовому американському пріоритетові, немає. На думку згаданого видання, зрозумілішим все стане після зустрічі Обами і Медведєва в ООН. «Волл Стріт Джорнал» також підкреслює слова Расмуссена про те, що двері НАТО залишаються відчиненими, але західний блок готовий іти назустріч Росії, і це стосується включення до альянсу України та Грузії, які, на думку Расмуссена, «у даний момент не відповідають критеріям прийняття в НАТО». Цим новий Генсекретар НАТО дав зрозуміти, що подальший процес розширення НАТО буде відбуватися з урахуванням інтересів Росії, бо «їх Альянс має брати до уваги».

Чимало видань також цитують ті фрагменти з інтерв’ю російського президента Медведєва телеканалу CNN, в яких він виправдовує своє втручання у внутрішні справи України. Повністю це інтерв’ю розміщене на інтернет-сайті президента Росії. Зокрема, президент Медведєв наголосив тут на тому, що над його порадами українській владі щодо вступу України до НАТО і стосовно відносин із Росією «українські політики повинні задуматися».

А польська «Газета Виборча» наголошує, що навіть такі обережні й помірковані українські експерти, як колишній близький радник Леоніда Кучми Володимир Горбулін, вважають, що стратегічною метою Росії є встановлення протекторату над Україною і навіть поділ її на окремі частини. Тому, як наголошує польське видання, Горбулін і його колеги радять Києву вимагати скликання міжнародної конференції з питань безпеки кордонів України, на котрій пропонувати демілітаризацію Чорного моря.