Угорщина хоче достроково повернути кредити Міжнародному валютному фронту і Європейському союзу. У листі на ім’я директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард Нацбанк Угорщини також пропонує закрити представництво МВФ у Будапешті. На світових фінансових ринках ця вістка викликала пожвавлення серед інвесторів, які хочуть вкладати гроші в угорську економіку.
 
Недавно призначений на посаду голови Національного банку Угорщини Дьєрдь Матолчі переконаний, що Угорщина зможе розрахуватися з МВФ і Євросоюзом за надані ними у 2008 році кредити ще до кінця поточного року. Покращення фінансово-економічної ситуації в Угорщині, а також зменшення бюджетного дефіциту нижче від трьох відсотків робить можливим такий крок, переконані в Будапешті.
 
«Угорщина прискорить виконання своїх фінансових зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом», – підтвердив голова Національного банку Угорщини Дьєрдь Матолчі. Він також вважає, що в цьому зв’язку було б доцільно закрити місію МВФ у Будапешті, тим більше, що повноваження керівника цього представництва Ірини Іващенко збігають наприкінці серпня 2013 року.
 
Вільні кошти вкладуть в інвестиційні проекти
 
Угорщина має непогашені кредити перед МВФ та Євросоюзом на суму близько трьох мільярдів євро. Попри те, що позичав гроші у 2008 році ліволіберальний уряд на чолі з Ференцем Дюрчанем, віддавати довелося вже коаліції консерваторів під началом Віктора Орбана.
 
Після 2011 року угорці з випередженням графіку виплатили міжнародним кредиторам по рахунку понад 11 мільярдів євро. Упродовж 2008-09 років, коли економіка Угорщини, поряд з Румунією, Україною та деякими іншими державами, зазнала перших відчутних ударів світової фінансової кризи, до Угорщини надійшли валютні транші на суму 14 мільярдів євро із обіцяних 19 мільярдів. Переказ решти грошей у МВФ та Євросоюзі пов’язували із результатами проведення угорським урядом економічних та соціальних реформ.
 
Але очікуваних 5 мільярдів євро в Угорщину так і не надійшли, оскільки угорські консерватори відмовилися виконувати низку вимог МВФ. За останні 2,5 роки неодноразові спроби домовитися робили як угорська сторона, так і керівники делегацій МВФ. Угорщину на той час цікавили дешеві кредити під економічні проекти, але не приваблювала перспектива урізати зарплати бюджетникам, відмовитись від дотування соціальної сфери і розширити можливості приватного бізнесу. Отож кожна сторона так і залишилася при своїх інтересах. Урешті-решт Угорщині довелося шукати інших шляхів виходу із кризи.
 
«Це їй вдалося: країна платоспроможна, постійно випускаються державні цінні папери. Угорщина здатна обслуговувати свої фінансові борги за рахунок внутрішнього і зовнішнього ринку. За таких умов нема потреби у нових кредитах МВФ», –  робить висновок аналітик будапештського Центру економічних досліджень «Сазадвейґг Дьєрдь Барца.
 
Тим часом міністр економіки Угорщини Мігай Варга вже заявив, що повернувши кредити МВФ і Євросоюзу, його країна матиме більше вільних коштів для інвестування угорської економіки.