У Вашингтоні, в Гудзонівському інституті США – одному з провідних міжнародних дослідницьких центрів – відбулася конференція, присвячена питанню ядерної загрози з боку Росії. На думку експертів, котрі брали участь у ній, залякування російською владою інших країн можливістю застосування ядерної зброї, як і раніше, може бути ефективним, навіть попри «доктрину взаємного знищення».

Російська агресія в Україні, постійні нагадування Кремля про те, що Росія є ядерною державою, прагнення Росії модернізувати свої ядерні сили – все це ставить під питання систему безпеки, встановлену в світі відтоді, як у 1968 році був ухвалений Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, каже старший науковий співробітник Гудзонівського інституту Уільям Шнайдер.

«Мета цього договору полягала у створенні нових норм поведінки на міжнародній арені, які передбачали не просто невикористання ядерної зброї. Ці норми передбачали також, що п’ять країн, які вважалися тоді ядерними державами, утримаються від того, щоб використовувати свій ядерний арсенал для чинення тиску на ті країни, в яких ядерної зброї немає», –  говорить експерт.

Проте протягом останнього року, відзначає Шнайдер, Росія зробила свій ядерний арсенал частиною агресивної риторики щодо сусідніх країн, а це зачіпає інтереси всього світу.

«Це прямо стосується самої суті американської та глобальної політики ядерної безпеки, в основі якої лежить концепція розширеного ядерного стримування. Через те, що Росія продовжує інтегрувати загрозу застосування ядерної зброї в свою зовнішню політику, тим країнам, які утрималися від створення ядерної зброї, необхідно бути впевненими в тому, що вони знаходяться під захистом американської «ядерної парасольки» і що американська ядерна зброя продовжить залишатися інструментом стримування, який зможе запобігти атаці із застосуванням ядерної зброї з боку будь-якої держави і Росії зокрема», – зазначає Уільям Шнайдер.

Дії Росії вже деструктивно позначилися на нормах, встановлених договором 1968 року, і призвели до того, що щонайменше в трьох європейських країнах почали говорити про можливість створення ядерної зброї. Це – Польща, Україна і Туреччина. Що стосується того, як дії Росії в сфері ядерної зброї можуть безпосередньо торкнутися Сполучених Штатів, то Уільям Шнайдер вважає, що мова, в першу чергу, йде про долю цілої низки американсько-російських угод щодо контролю над ядерною зброєю.

«Росія проводить модернізацію своїх ядерних сил. Російське керівництво планує завершити цей процес до 2020 року, причому цей процес передбачає не тільки вдосконалення існуючих ядерних ракет, а й створення цілого покоління нової ядерної зброї», – зазначає експерт.

Російська програма, за словами Уільяма Шнайдера, суперечить цілям американсько-російського договору СНО-III, який був задуманий як крок на шляху до повної відмови від ядерної зброї. Більш того, стверджує експерт, Росія, незважаючи на те, що вона це заперечує, порушила умови підписаного в 1987 році Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, також недавно в Росії була випробувана міжконтинентальна балістична ракета із трьома бойовими блоками.

Європейський учасник конференції в Гудзонівському інституті, виконавчий директор Центру європейських досліджень імені Уілфреда Мартенса Роланд Фройденштайн каже, що якщо загроза застосування ядерної зброї є частиною російської зовнішньої політики, то президент Росії Володимир Путін майстерно розіграв ядерну карту і вже домігся бажаних результатів. Фройденштайн порівнює дії Путіна з тактикою, до якої вдаються в бійках вуличні хулігани.

«По-перше, російська влада розуміє, що для перемоги зовсім не треба бути найсильнішими фізично, але треба знати, на які больові точки супротивника можна натиснути. По-друге, вони завжди залишають опоненту шанс відступити. Вдаривши його в обличчя, вони немов заявляють: хочеш отримати ще або давай поговоримо? І нарешті, по-третє, і це прямо стосується теми ядерної зброї, хулігани мають приголомшливе чуття і здатність помітити страх в очах суперника. За логікою хулігана, Володимир Путін вже здобув невелику психологічну перемогу. Він повів себе агресивно і погрожував новою агресією, причому в цьому випадку найстрашнішою агресією», – говорить він.

Фройденштайн наводить за приклад реакцію в Німеччині на знамениту заяву російського журналіста Дмитра Кисельова про те, що Росія може перетворити США в «купку радіоактивного попелу». Ця заява Кисельова потрапила в заголовки перших шпальт німецьких газет і в число головних тем, які обговорювалися на німецькому телебаченні. Газетні і телевізійні матеріали супроводжувалися страшними картинками з ядерною хмарою і ракетами, що прямують до цілі. Експерт нагадує, що на території Німеччини зараз розміщені 20 американських ядерних бомб B-61, які потребують модернізації. Донині громадська думка в Німеччині схилялася до того, щоб зробити країну без’ядерною. Однак одним із наслідків російської агресії в Україні і нагадувань, які лунають з Москви, про її ядерні потужності стало те, що дебати на цю тему в Німеччині відійшли на другий план, каже Роланд Фройденштайн.

«Бомби, як і раніше, на території Німеччини, з одного боку, я не бачу жодних ознак того, що там незабаром почнеться серйозне обговорення їхньої модернізації, з іншого – я також не бачу ніяких ознак подальших спроб від цих бомб позбутися», – зауважує Фройденштайн.