Листи направлено, зокрема, до генерального секретаря ОБСЄ, уповноваженого організації у справах нацменшин та чинного голови ОБСЄ, а також до верховного комісара ООН із прав людини і комісара ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства.

Як заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції в Будапешті, його країна також просить вжити невідкладних заходів, щоб цей закон не вступив у дію.

Минулої неділі стало відомо, що міністр викликав у цій справі на понеділок посла України Любов Непоп. За відсутності посла в Будапешті тимчасового повіреного у справах України в Угорщині прийняв статс-секретар МЗС Угорщини Левенте Мадяр.

Утім, пояснення українського дипломата, як і попередні заяви міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про те, що угорці за національністю, які живуть в Україні, як і представники інших нацменшин, повинні володіти українською державною мовою, не задовольнили угорську сторону.

"Ці пояснення я вважаю цинічними і неправедними, які не підтверджують правомірність ситуації", – заявив Петер Сійярто.

При цьому він додав, що задля збереження територіальної цілісності України і з огляду на необхідність продовження економічних санкцій проти Росії Київ може розраховувати на голосування Угорщини за продовження санкцій. Однак решту важливих для України рішень та ініціатив на міжнародному рівні угорська дипломатія надалі не підтримуватиме, наголосив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, врегульовує питання мови в освіті.

Закон "Про освіту" передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Протест з приводу ухвалення цього закону висловили, крім Угорщини, Румунія, Польща та Молдова.