“Революція помаранчевого кольору” (Revolution in Orange) – такою є назва нової англомовної книги, що видана американським Фондом Карнегі, та присвячена “демократичному прориву” в Україні у 2004 році. Дванадцять авторів зі США, України, Росії та Європи аналізують у ній різні аспекти українських політичних баталій – від стратегії демократичноїх опозиції, до ролі громадянського суспільства, діяльності ЗМІ та впливу іноземних держав.

Хоча “помаранчева революція” надихнула демократичних активістів в інших державах світу, її наслідки для України залишаються незрозумілими. Про це під час презентації у Фонді Карнегі говорив один з редакторів нової книги, професор політології Стенфордського університету Майкл МакФол. На його думку, в Україні не відбулося таких докорінних змін, що сталися у Польщі після перемоги “Солідарності”. Водночас, МакФол уважає, що Україна не обов”язково приречена на долю Філіпін, де через двадцять років після жовтої революції “сили народу” зміни й досі майже відсутні. Все ж, як зауважив американський політолог, перший післяреволюційний рік був не найкращим для нової влади через помилки економічної політики уряду Юлії Тимошенко та корупційні скандали у владній верхівці. Він також зауважив, що в Україні залишаються невирішеними питання конституційної системи, зберігаються етнічна та мовна поляризація, і досі залишаються непокараними злочини, скоєні попередньою владою.

Інший учасник презентації Андерс Аслунд, який написав у новій книзі главу про роль олігархів в українській політиці, торкнувся цього ж питання і у своєму виступі. На його думку, прихильники продовження реприватизації, як Блок Юлії Тимошенко, насправді виступають в інтересах великого бізнесу, який зацікавлений у перерозподілі власності на свою користь. Говорить Андерс Аслунд:

“У Дніпропетровську є два великих підприємства – “Інтерпайп”, який очолює Віктор Пінчук та група “Приват”, який пов”язаний із Юлією Тимошенко. Група “Приват” зацікавлена у реприватизації, оскільки вони хочуть забрати власність у Віктора Пінчука. У Донецьку також існують два великі підприємства – СКМ Ріната Ахметова та Індустріальний Союз Донбасу СД Сергія Тарути. Нещодавно ІСД також підтримало ідею реприватизації, оскільки вони хочуть забрати підприємства в Ахметова.”

Отже, за переконанням Аслунда, жодна реприватизація не буде, справедливою, а лише й надалі перешкоджатиме економічному зростанню держави. Він також прогнозує подальшу поляризацію у відносинах Києва та Москви. За його словами, провідні олігархи, таки як Рінат Ахметов чи Сергій Тарута у Донецьку, мають власність в Європі, а не у Росії, а тому зацікавлені у прозахідній орієнтації України.

Водночас, МакФол і Аслунд погоджуються, що Юрій Єхануров збереже посаду Прем’єр Міністра і після парламентських виборів. Проте, аналітики різняться у своїх прогнозах щодо майбутньої коаліції у парламенті. МакФол очікує відновлення “помаранчевої коаліції” та обрання Тимошенко на посаду глави парламенту. А Аслунд прогнозує коаліцію “Нашої України” та “Партії Регіонів”, оскільки на неї готовий погодитися Рінат Ахметов. Водночас, головну небезпеку для України у майбутньому вони вбачають у подальшій урядовій нестабільності, яка може бути викликана нестійкими політичними коаліціями та особистісними конфліктами.