Українські експерти твердять, що причинами того, що українська позиція в галузі енергетичної безпеки залишилася осторонь уваги самміту в Санкт-Петербурзі є невизначеність самого Києва в галузі енергетики, політичне протистояння в країні, неефективність інформаційної кампанії українських ЗМІ.

Українські політики і експерти здебільшого вважають, що українська занепокоєність з приводу енергетичної безпеки не була почута учасниками самміту Великої вісімки. Це стало результатом, мовляв, як об'єктивних так і суб'єктивних причин.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Блінов сказав Бі-Бі-Сі, що попри те, що до порядку денного були внесені питання, які так чи інакше мали відношення до України, але їх, мовляв, затьмарили інші проблеми, зокрема, у зв'язку із загостренням ситуації на Близькому Сході.

"Сторони просто зробили синтез своїх поглядів на різні питання, зокрема, щодо тієї ж енергетичної політики. Відрізавши саме ті гострі кути, які нас дуже цікавлять. Якщо взяти туж енергетичну декларацію, то там немає відповіді на ті питання, які найбільше цікавлять Україну”.

Суб'єктивні причини

До суб'єктивних причин експерт Міжнародного центру перспективних досліджень відносить слабку інформаційну підготовку до самміту з боку української сторони, коли уряд, на думку експерта, практично нехтував інформаційними компаніями на підтримку своїх рішень.

Тим часом директор Центру миру, конверсії і зовнішньої політики Олександр Сушко переконаний, що причиною того, що Україна не була почута на самміті, є в тому числі і позиція невизначеності самої України і політична ситуація в країні.

"Немає відповіді на питання щодо газового ринку, принципів його фунціонування, транзитної політики, ролі посередників. Тут Україна не виступила з консолідованою позицією і тому вона не могла розраховувати на консолідовану відповідь."

Напередодні самміту з Києва лунали заяви, адресовані учасникам самміту, в яких йшлося про те, що саме Росія є дестабілізуючим чинником, і що саме вона використовує ціни на енергопостачання, як так звану енергетичну зброю.

Економічний експерт Олексій Блінов вважає, що хоча ці заяви не отримали реакцію з боку Великої вісімки, важливішим було те, на його думку, що не було реакції і на російські звинувачення на адресу України.

Українська сторона ще напередодні самміту у Санкт-Петербурзі виступала за те, аби ринкові взаємини в енерегетиці розповсюджувалися на всі елементи ринкової безпеки. Як на ціни, так і транспортування, маючи на увазі можливість підвищення Києвом тарифів на транспортування газу поряд з підвищенням Москвою цін на енергоносії.

Водночаc Олексій Блінов вважає, що кожна із сторін – ЄС, Росія і Україна по-різному трактують питання ринковості. Якщо для ЄС, на думку економічного аналітика, це повна лібералізація ринку і приєднання Росії до європейської моделі, зокрема підписання європейської енергетичної хартії, яку Москва не підписала на нинішньому самміті, то Росія вважає, що насамперед необхідно забезпечити доступ російських компаній, насамперед Газпрому, до європейських розподільчих мереж.

Негативний момент для української позиції.

Україна має своє трактування. Олексій Блінов: "Нас дійсно цікавить така обережна ринковість. Аби не підпасти під визначення, яке має Росія, і яка під цим розуміє більше 200 доларів за кубометр. Для нас питання ринковості – це переведення тарифів за транзит на вищий рівень і забезпечення доступу інших постачальників до російської мережі. Наприклад середньоазійського газу."

Водночас українські експерти припускають, що негативним моментом для української позиції було те, що на тлі заяв українських чільників про необхідність ведення прозорих переговорів щодо газу з Росією останніми днями фактично ведуться невідкриті переговори про створення консорціуму щодо обслуговування української газотранспортної системи. Такі заяви лунають як з російської так і з української сторони.

Олександр Сушко: "Російська сторона ставить це питання. Не виключено, що урядовці будуть повертатися до цього питання. Одначе ми бачимо, що ці процеси ідуть не публічно і що свідчить про неготовність урядовців до відкритої аргументації своїх позицій."

Тим часом у зв'язку із затриманням в Санкт Петербурзі учасників антиглобалістьських виступів, в тому числі українських громадян, у понеділок посольство Росії в Україні пікетували прихильники радикальних організацій із закликом звільнити затриманих.