На саміті виступили лідери трьох найбільших держав, які намагаються змінити глобальний порядок. Але за межами єдності, яку передбачала їхня спільна поява, здавалося, що кожен зосереджений на своїй власній меті.


Для російського лідера Володимира Путіна це означало посилення своїх позицій після заколоту найманців "Вагнера" та пошук міжнародної підтримки для його війни проти України, зазначає видання.

Для лідера КНР Сі Цзіньпіна саміт став ще однією можливістю критикувати США та закликати покласти край «гегемонізму» та «політиці сили».


Натомість для господаря саміту, премʼєр-міністра Індії Нарендри Моді, захід був способом продеменструвати зростання авторитету його країни, також завдати ледь прихованого удару головному конкуренту, Пакистану, закликавши інші країни обʼєднатися у "боротьбі з тероризмом".

"Щорічна зустріч Шанхайської організації співробітництва не пропонувала драматичних заяв про зміну альянсів у підготовлених зауваженнях лідерів. Але форум, який був заснований Китаєм та Росією у 2001 році та включає Пакистан і країни Центральної Азії: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан, дав уявлення про те, як регіональний клуб, сформований для протидії впливу Заходу, може орієнтуватися в їхніх конкурентних пріоритетах", - йдеться у повідомленні.

На саміті не було жодної згадки про посилення тертя між Пекіном та Нью-Делі, що зблизило історично позаблокову Індію з США.


І якщо Путін сподівався, що його колеги-лідери можуть виступити з гучними заявами про підтримку, щоб полегшити його ослаблену позицію вдома та виправдати війну в Україні, то йому цього досягти не вдалося, резюмує NYT.

Як повідомлялося, саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), організований Індією, розпочався у вівторок вранці, щоб прокласти шлях для включення Ірану до складу організації та відкрити можливість для членства в ній Білорусі.