Після оголошення Верховною виборчою радою Нікарагуа попередніх результатів президентських виборів, проведених у неділю, 5 листопада, за даними, отриманими з 92% виборчих дільниць, переміг лідер Сандіністського фронту національного звільнення (СФНО) Даніель Ортега Сааведра.

Він зміг набрати 38,07 % голосів виборців. Суперник Ортеги, кандидат від правого Нікарагуанського ліберального альянсу Едуардо Монтеалегре, визнав свою поразку і привітав переможця.

Ортега користується активною підтримкою президентів Венесуели Уго Чавеса і Болівії Ево Моралеса, а також у  дружніх відносинах з Фіделем Кастро і кубинським керівництвом.

Президент Венесуели Уго Чавес неодноразово висловлював впевненість у перемозі Ортеги. Венесуела, крім того, надавала і продовжує надавати Нікарагуа матеріальну підтримку в умовах енергетичної кризи, у якій знаходиться країна.

Зокрема, Венесуела поставляє дешеве паливо під мінімальні відсотки сандиністським мерам нікарагуанських міст і селищ.

Привітання Даніелю Ортеге з нагоди перемоги на виборах направив кубинський лідер Фідель Кастро.

Даніель Ортега народився в 1945 році в маленькому нікарагуанському містечку Ла-Лібертад. Вчився на факультеті права престижного Центральноамериканського університету в Манагуа. Революційною діяльністю почав займатися в п’ятнадцятирічному віці, тоді ж уперше був заарештований секретною поліцією диктаторського режиму Анастасіо Сомоси. Брав участь у партизанській боротьбі, був командуючим Центральним фронтом СФНО. Протягом семи років сидів у в’язниці строгого режиму "Тіпітапа". Був звільнений у результаті збройної акції СФНО і  втік на Кубу. Після перемоги Сандиністської революції очолив уряд національного відродження Нікарагуа.

Незважаючи на те, що протягом 80-их років минулого століття Нікарагуа за допомогою СРСР, Куби і країн соціалістичного табору намагалася будувати соціалізм, Даніель Ортега вважав, що "Сандиністська революція не повинна бути механічною копією радянської або кубинської моделі".

Після своєї поразки на президентських виборах у лютому 1990 року, Ортега відійшов від марксистських поглядів, став прихильником змішаної економіки і політичного плюралізму. У ході нинішньої передвиборної кампанії він не раз заявляв про свою підтримку приватної ініціативи і про необхідність великого капіталу для подальшого економічного розвитку Нікарагуа. "Я змінився і отримав уроки з минулого. Команданте Ортега більше не існує", - сказав він у ході своєї президентської кампанії 2002 року, яку програв представнику нині правлячої Ліберально-конституційної партії Енріке Боланьосу.

Сполучені Штати протягом передвиборної кампанії в Нікарагуа не раз виступали з заявами про те, що якщо до влади прийде Ортега, відносини двох країн неминуче погіршаться.

Справа в тому, що саме Ортега очолював державу під час революції 1979 року, коли була скинута диктатура Анастасіо Сомоси. У десятилітній громадянській війні США відкрито підтримували, навчали і озброювали угруповання контрреволюціонерів.

Однак після остаточного підрахунку голосів, Вашингтон відреагував досить стримано і поки утримується від різких заяв. Кондоліза Райс, зокрема, заявила, що США поважають вибір народу Нікарагуа.